ElarTSATU
Електронний Інституційний репозитарій Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.
Ласкаво просимо на сайт Інституційного репозитария Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного!
Наш електронний архів накопичує, зберігає і надає вільний, довгостроковий доступ до електронних версій наукових публікацій,
науково-методичних і навчальних матеріалів, створених науковцями, аспірантами та студентами ТДАТУ.
Надсилайте Ваші матеріали на е-mail: lib.nauka@tsatu.edu.ua
Положення про репозитарій ТДАТУ
Вимоги щодо розміщення матеріалів у репозитарії ТДАТУ
ISSN: 2524-0714
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Item type:Документ, Access status: Open Access , Criminal law mechanisms for protecting human rights in the context of international crimes(Multidisciplinary Reviews, 2026) Stepanova, Hanna; Bedratyi, Iurii; Popov, Georgii; Kolomiiets, Serhii; Kustova, Svitlana; Коломієць, Сергій СергійовичAlthough progress is evident, current events demonstrate the presence of a range of significant challenges facing iinternational criminal justice. Studying iinternational criminal law not only makes it easier to comprehend these challenges but also increases awareness of how crucial it is to fight impunity and defend human rights. This paper’s goal is to add to the conversation about how iinternational law has influenced the evolution of iinternational criminal proceedings by applying human rights standards as a framework. On the basis of a narrative literature review and grounded theory elements, it looks at the close but complicated correlation of iinternational law subbranches, including iinternational criminal law, iinternational human rights, humanitarian law, and iinternational criminal procedures, as well as how iinternational human rights law can affect iinternational criminal proceedings. Finally, it tries to show whether the distinctive characteristics of iinternational law have affected iinternational criminal proceedings. In the current study, the narrative review method and qualitative modeling are used. The findings allow us to determine the actual inefficiency of the current infrastructure for providing justice for iinternational crimes, including war crimes; in particular, the challenges of iinternational criminal court activities are analyzed. Neorealism lenses are applied, allowing the conclusion that a new multilateralism and neorealism agenda, which represents a type of stakeholder interest management, can successfully address the issue of the noncooperation phenomenon. A conceptual model of new multilateralism for iinternational justice is suggested as the expedient vector for further development of the iinternational justice landscape. The findings emphasize the idea that a more effective and inclusive approach to global governance is emphasized by a new generation of multilateralism in iinternational justice, especially in regard to resolving concerns such as iinternational law, human rights, and the prevention of atrocities. This entails promoting participation from a wider range of stakeholders, ensuring more uniform and equitable enforcement of iinternational law, and updating established institutions such as the UN.Item type:Документ, Access status: Open Access , Законодавча модель загальних засад звільнення від покарання(Юридичні науки, 2025) Горох, Олексій Петрович; Коломієць, Сергій Сергійович; Gorokh, Oleksiy; Kolomiets, SerhiyUK: У статті розглянуто правовий феномен загальних засад звільнення від покарання. На підставі проведеного дослідження сформульовано правила загальних засад звільнення від покарання. Перше правило містить стрижневе положення про врахування мети звільнення від покарання (висловлено бачення такої мети). Друге правило спрямоване на недопущення звільнення від покарання засудже- них з підстав, не передбачених Кримінальним кодексом України. Третє правило надає суду повну відповідь на питання про те, до кого із засуджених не можна застосовувати окремі види звільнення від покарання. Четверте правило орієнтує суди на дотримання передумов, підстав та характеру відповідного виду звільнення від покарання. П’яте правило скеровує всіх правозастосовних суб’єктів (суд, парламент, Президента) на врахування положень Загальної частини Кримінального кодексу України при вирішенні питання про звільнення від покарання. Сформовано законодавчу модель загальних засад звільнення від покарання, запропоновано закрі- пити її в кримінальному законодавстві. EN: The article investigates the legal phenomenon of “the general principles of release from punishment”. It is established that legislators and scientists do not pay enough attention to the issue of formulating in the legislation the guidelines on release from punishment as a system with the corresponding components: general, group and special principles. The work further develops the provisions on the general principles of the release from punishment, which should apply to all types of release from punishment without exception, It is substantiated that the first rule, which deserves to be enshrined in the general principles of release from punishment, should reflect courts’ consideration of the purpose of release from punishment. The purpose of release from punishment is the fair application of the law on criminal liability to each convicted person, considering the specifics of the particular criminal offense and the identity of the guilty person. The criteria for fair release from punishment are determined. Another component of the analyzed rule should give the court an answer to the question of what to do if several equitable types of release from punishment can be applied to a person at the same time. It is proposed that in the event of simultaneous establishment of grounds for applying two or more types of release from punishment, the type of release from punishment provided for by a special norm or the type of release that most improves the person’s situation should be applied. The second rule that deserves to be consolidated is the rule on the application to convicted persons of only those types of release from punishment that are provided for in the Criminal Code of Ukraine. This provision is aimed at preventing the application of release from punishment to convicted persons on the grounds provided for in the Criminal Procedure and Criminal Enforcement Codes of Ukraine. The third rule should give the court a comprehensive answer to the question of which persons cannot be subject to certain types of release from punishment. It is determined which convicted persons cannot be subject to certain types of release from punishment. The fourth rule should guide the courts in observing the prerequisites, grounds and nature of the relevant type of release from punishment. The fifth rule, which should also be reflected in the general principles of release from punishment, concerns the obligation of all law enforcement agencies to consider the provisions of the General Part of the Criminal Code. A list of all the fundamental provisions contained in other norms of the General Part of the Criminal Code that must be considered when deciding on release from punishment is provided. Possible legal relationships that may require appropriate additional regulation through the rules of general principles of release from punishment are analyzed. A legislative model of the general principles of release from punishment is formulated.Item type:Документ, Access status: Open Access , Концептуальна модель групових правил звільнення від покарання у зв'язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2025) Коломієць, Сергій Сергійович; Kolomiets, SerhiyUK: У статті на підставі встановлених спільних рис у передумовах, підставах, порядку, умовах та кри мінально-правових наслідках для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК) визначено групові правила звільнення від покарання у зв’язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини. Встановлено, що передумови звільнення від покарання на підставі ч. 1 ст. 79 КК та ч. 1 ст. 83 КК збігаються у видах покарань, від яких звільняється жінка. З урахуванням наведеного першим гру повим правилом, яке має врахувати суд у разі звільнення від покарання вагітної жінки або жінки, яка має на утриманні малолітню дитину, повинна стати вимога про врахування виду та строку покарання, що призначений або відбувається жінкою за злочин певного виду й тяжкості. Другим груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини має стати вимога про врахування судом потенційного впливу жінки на становлення особистості дитини. Оцінити такий потенційний вплив на дитину суд може через врахування обставин, що характеризують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, та інших обставин справи, що певною мірою свідчать про особисті характеристики жінки. Третім груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини має стати правило про врахування судом можливості забезпечення жінкою самостійно або її сім’єю чи близькими родичами, що дали згоду на спільне проживання з нею, належних умов для виховання дитини. Четвертим груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з вагіт ністю засудженої або наявністю у неї дитини має стати правило про врахування судом тривалості іспитового строку, протягом якого жінка повинна виконати встановлені їй обов’язки, що мають бути роз’яснені їй судом. Останнім груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з ва гітністю засудженої або наявністю у неї дитини має стати вимога про необхідність оцінювання судом поведінки засудженої жінки під час догляду та виховання дитини. Сформульовано концептуальну модель групових правил звільнення від покарання у зв’язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини. EN: The article, based on the established common features in the prerequisites, grounds, procedure, conditions, and criminal law consequences for the application of release from serving a sentence with probation for pregnant women and women with children under seven years of age (Article 79 of the Criminal Code) and release from serving a sentence for pregnant women and women with children under three years of age (Article 83 of the Criminal Code), defines group rules for release from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child. It is established that the prerequisites for release from punishment based on Part 1 of Article 79 of the Criminal Code and Part 1 of Article 83 of the Criminal Code coincide in the types of punishments from which a woman is exempted. Taking into account the above, the first group rule that the court must take into account in the event of release from punishment of a pregnant woman or a woman who has a minor child in her care should be the requirement to take into account the type and term of punishment that the woman has been or is serving for a crime of a certain type and severity. The second group rule for release n from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child should be the requirement for the court to consider the potential influence of the woman on the formation of the child’s personality. The court may assess such potential impact on the child by considering the circumstances that characterize the severity of the criminal offense committed, the identity of the guilty person, and other circumstances of the case that to some extent indicate the personal characteristics of the woman. The third group rule for release n from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child should be the rule that the court takes into account the possibility of the woman herself or her family or close relatives who have consented to living with her to provide appropriate conditions for raising a child. The fourth group rule for release n from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child should be the rule that the court considers the duration of the probationary period, during which the woman must fulfill the duties assigned to her, which must be explained to her by the court. The last group rule for release n from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child should be the requirement that the court assess the behavior of the convicted woman during the care and upbringing of the child. A conceptual model of group rules for release from punishment due to the convict’s pregnancy or the presence of a child is formulated.Item type:Документ, Access status: Open Access , Intellectual Property Law in the Age of Artificial Intelligence: Legal Challenges and Regulatory Perspectives(International Journal of Law and Society, 2025) Popov, Viktor; Popova, Sofiia; Zlakoman, Ihor; Kolomiiets, Serhii; Petrova, NataliiaThe study's relevance is stipulated by the rapid development of artificial intelligence (AI) and the need to adapt legal regulation in intellectual property to modern technological challenges. The absence of a unified approach to determining authorship and protecting rights to objects created by AI creates legal uncertainty and hinders innovation development. The study aims to analyse the existing approaches to regulating intellectual property rights created by AI and develop recommendations for improving the legislation. The object of the study is the legal acts and doctrinal approaches to the regulation of rights to the results of AI activities. This research uses a multidisciplinary approach by combining comparative legal methods, content analysis, historical, structural-system, forecasting, and empirical analysis. This approach allows for an in-depth analysis of intellectual property regulations in the context of artificial intelligence in various jurisdictions and the preparation of data-based policy recommendations and future projections. The study results showed a significant fragmentation of AI regulation in different jurisdictions. It analyses the models used in the USA, EU, China, UK, and other countries, identifying their strengths and weaknesses. Recommendations on harmonizing international standards and adapting the Berne Convention and the TRIPS Agreement to modern technological conditions are proposed. The practical significance of the work is to form the basis for the development of universal legal mechanisms that will help protect intellectual property rights created by AI and stimulate innovative development. The findings can be used to improve legislation at the national and international levels. Relevansi penelitian ini ditetapkan oleh pesatnya perkembangan kecerdasan buatan (AI) dan kebutuhan untuk mengadaptasi peraturan hukum dalam kekayaan intelektual terhadap tantangan teknologi modern. Tidak adanya pendekatan terpadu untuk menentukan kepengarangan dan melindungi hak atas objek yang diciptakan oleh AI menciptakan ketidakpastian hukum dan menghambat pengembangan inovasi. Penelitian ini bertujuan untuk menganalisis pendekatan yang ada untuk mengatur hak kekayaan intelektual yang diciptakan oleh AI dan mengembangkan rekomendasi untuk meningkatkan undang-undang tersebut. Objek penelitian adalah tindakan hukum dan pendekatan doktrinal terhadap pengaturan hak atas hasil kegiatan AI. Penelitian ini menggunakan pendekatan multidisiplin dengan menggabungkan metode hukum komparatif, analisis konten, historis, struktural sistem, peramalan, dan analisis empiris. Pendekatan ini memungkinkan analisis mendalam terhadap peraturan kekayaan intelektual dalam konteks kecerdasan buatan di berbagai yurisdiksi dan persiapan rekomendasi kebijakan berbasis data dan proyeksi masa depan. Hasil penelitian menunjukkan fragmentasi signifikan dari peraturan AI di berbagai yurisdiksi. Ini menganalisis model yang digunakan di AS, UE, Tiongkok, Inggris, dan negara-negara lain, mengidentifikasi kekuatan dan kelemahan mereka. Rekomendasi tentang harmonisasi standar internasional dan adaptasi Konvensi Berne dan Perjanjian TRIPS terhadap kondisi teknologi modern diajukan. Makna praktis dari karya ini adalah untuk membentuk dasar bagi pengembangan mekanisme hukum universal yang akan membantu melindungi hak kekayaan intelektual yang diciptakan oleh AI dan merangsang pengembangan inovatif. Temuan ini dapat digunakan untuk meningkatkan legislasi di tingkat nasional dan internasional.Item type:Документ, Access status: Open Access , Концептуальна модель групових правил звільнення від покарання у зв'язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання(Правова держава, 2025) Коломієць, Сергій Сергійович; Kolomiiets, SerhiiUK: У статті з використанням діалектичного, системного, формально-логічного (догма тичного), соціологічного методів, на підставі встановлених спільних рис у передумовах і підставах для застосування звільнення від призначення покарання (ч. 4 ст. 74 КК) та звіль нення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) визначено групові правила звільнення від покарання у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання. Встановлено, що законодавчі критерії для ухвалення судом рішень про засто сування ч. 4 ст. 74 та ч. 1 ст. 75 КК є майже однаковими, хоча дещо відрізняються в аспекті зовнішнього законодавчого оформлення (що потребує законодавчого корегування). Першим таким груповим правилом запропоновано вважати правило про врахуван ня ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Акцентовано увагу на тому, що законодавець має доповнити положення ч. 4 ст. 74 КК вимогою про врахування не лише типового, а й індивідуального ступеня тяжкості посягання. Визначено обстави ни, за наявності яких суду доцільно застосовувати звільнення від призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК. Другим груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання (ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 75 КК) має стати правило про врахування особи засудженого. Обґрунтовано, що на відміну від засудженої особи, про яку йдеться в ч. 1 ст. 75 КК, характеристики засудженої особи, про яку йдеться в ч. 4 ст. 74 КК, є якісно іншими. Третім груповим правилом звільнення від покарання у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання має стати врахування судом ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення (особа має визнавати свою вину). Важливим груповим правилом звільнення від покаран ня у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання має стати врахування судом досудової доповіді служби пробації про можливість виправлення за судженого без призначення покарання або без відбування покарання реально. Аргумен товано, що рішення про застосування до особи ч. 4 ст. 74 КК суду належить ухвалювати, коли встановлений ризик вчинення особою повторного кримінального правопорушення є «низьким», а про застосування до особи ч. 1 ст. 75 КК – «низьким» або «середнім». Сформульовано концептуальну модель групових правил звільнення від покарання у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання. EN: The article using dialectical, systemic, formal-logical (dogmatic), sociological methods, based on the established common features in the prerequisites and grounds for the application of release from the imposition of punishment (Part 4 of Article 74 of the Criminal Code) and release from serving a sentence with probation (Article 75 of the Criminal Code), defines group rules of release from punish ment due to the impracticality of applying the punishment to the convicted. It is established that the legislative criteria for the court’s decision on applying Part 4 of Article 74 and Part 1 of Article 75 of the Criminal Code are almost the same, although they differ somewhat in terms of external legislative design (which requires legislative adjustment). The first such group rule is proposed to be the rule on considering the severity of the committed criminal offense. Attention is focused on the fact that the legislator should supplement the provisions of Part 4 of Article 74 of the Criminal Code with the requirement to take into account not only the typical but also the individual severity of the offense. Circumstances are identified in which it is appropriate for the court to apply release from punishment on the basis of Part 4 of Article 74 of the Criminal Code. The second group rule of release from punishment due to the impracticality of applying the punishment to the convicted (Part 4 of Article 74, Part 1 of Article 75 of the Criminal Code) should be the rule on taking into account the identity of the convicted person. It is substantiated that, unlike the convicted person referred to in Part 1 of Article 75 of the Criminal Code, the characteristics of the convicted person referred to in Part 4 of Article 74 of the Criminal Code are qualitatively different. The third group rule of release from punishment due to the impracticality of applying the punishment to the convicted should be the court’s consideration of the person’s attitude to the criminal offense commit ted (the person must admit his guilt). An important group rule of release from punishment due to the impracticality of applying the punishment to the convicted should be the court’s consideration of the pre-trial report of the probation service on the possibility of correcting the convicted person without imposing punishment or without actually serving the punishment. It is argued that the decision to apply Part 4 of Article 74 of the Criminal Code to a person should be made by the court when the established risk of the person committing a repeat criminal offense is “low”, and to apply Part 1 of Article 75 of the Criminal Code to a person is “low” or “medium”. A conceptual model of group rules of release from punishment due to the impracticality of apply ing the punishment to the convicted has been formulated.