ElarTSATU
Електронний Інституційний репозитарій Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.
Ласкаво просимо на сайт Інституційного репозитария Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного!
Наш електронний архів накопичує, зберігає і надає вільний, довгостроковий доступ до електронних версій наукових публікацій,
науково-методичних і навчальних матеріалів, створених науковцями, аспірантами та студентами ТДАТУ.
Надсилайте Ваші матеріали на е-mail: lib.nauka@tsatu.edu.ua
Положення про репозитарій ТДАТУ
Вимоги щодо розміщення матеріалів у репозитарії ТДАТУ
ISSN: 2524-0714
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Item type:Документ, Access status: Open Access , Малий бізнес у сільському господарстві в контексті реалізації цілей сталого розвитку(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2026) Яворська, Тетяна Іванівна; Yavorska, TetianaUKR: Розглянуто малий бізнес у сільському господарстві як ключовий елемент сталого розвитку територій, який має високу життєстійкість та здатність швидко адаптуватися до форс-мажорних обставин та діяльності в умовах воєнного часу. Наведено існуючі підходи (законодавчі, статистичні, фіскальні) щодо визначення суб’єктів малого бізнесу в сільському господарстві України за розміром. Виділено п’ять основних Цілей сталого розвитку: 1. Подолання бідності, 2. Подолання голоду та сталий агросектор, 13. Пом’якшення наслідків зміни клімату, 15. Захист та відновлення екосистем суші, 8. Гідна праця та економічне зростання, які розглянуто в розрізі ключових індикаторів, інструментів реалізації завдань та отримання основних очікуваних результатів щодо сталого розвитку малих форм бізнесу в сільському господарстві України. Доведено, що основним інструментом реалізації завдань сталого розвитку є системна підтримка малого агробізнесу. ENG: Small business in agriculture is considered as a key element of sustainable development of the territory, which has high viability and the ability to quickly adapt to force majeure events and activities in wartime conditions. Existing approaches (legislative, statistical, fiscal) to determine small business entities in the agriculture of Ukraine by size are highlighted. It is stated that in the conditions of an insufficiently formed profile of small business in agriculture, four groups of agricultural producers are appropriately defined as its entities: 1) agricultural enterprises (including farms) - legal entities; 2) family farms registered in accordance with the legislation of Ukraine as individual entrepreneurs; 3) households that form agricultural activities for the purpose of self-sufficiency in food and production of marketable agricultural products; 4) other commercial producers of agricultural products, who actually fall into the category of small farmers (individual entrepreneurs who work on small land plots or have a fairly small volume of turnover). It was determined that it is most appropriate to refer to the legally established segmentation of business entities, where the main two criteria are the amount of income from any activity per year and the number of employees .By 2030, the development of agriculture and rural areas of Ukraine should be purposefully linked to the implementation of relevant sustainable development goals. Five main sustainable development goals have been identified, which pave the way for a sustainable and sustainable future of agriculture and offer a transformational basis for solving the problem of the principle of harmonizing agricultural practices of small forms of agrarian business with an indication of sustainable development: 1. No Poverty, 2. Zero Hunger, 13. Climate Action, 15. Life on Land, 8. Decent Work and Economic Growth. The selected Sustainable Development Goals are considered in terms of key indicators, tools for implementing tasks and obtaining the main expected results regarding the sustainable development of small forms of business in agriculture in Ukraine. It is proven that the main tool for implementing sustainable development tasks is systemic support for small agribusiness, which is especially important for the restoration and modernization of rural areas and reducing the difficulties encountered in performing their environmental functions, especially in conditions of military challenges.Item type:Документ, Access status: Open Access , Еволюція моделей управління змінами як концептуальна основа прийняття управлінських рішень у менеджменті організацій(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2026) Юник, Ірина Геннадіївна; Плотніченко, Світлана Романівна; Вороніна, Юлія Євгенівна; Садовський, Ілля Сергійович; Yunyk, Iryna; Plotnichenko, Svitlana; Voronina, Yuliia; Sadovskyi, IlliaUKR: Досліджено еволюцію моделей управління змінами, обґрунтовано їх значення як концептуальної основи прийняття управлінських рішень у менеджменті організацій. Аргументовано, що розвиток теорії управління змінами відображає перехід від розуміння змін як послідовного та контрольованого процесу до їх сприйняття як складної, безперервної та багатовимірної трансформації організації. Дослідження засвідчило, що універсальної моделі управління змінами не існує. Доцільність застосування конкретної моделі або їх поєднання визначається цілями та масштабом організаційних змін, специфікою діяльності організації, рівнем готовності персоналу, ресурсним забезпеченням і зовнішнім середовищем. Доведено доцільність розгляду сучасного управління змінами як інтегрованої системи прийняття управлінських рішень, що поєднує системний, стратегічний, процесний, людиноцентричний та адаптивний компоненти. ENG: This article examines the evolution of change management models and substantiates their significance as a conceptual framework for managerial decision-making in organizational management. The study establishes that the evolution of change management theory has been characterized by a shift from viewing change as a sequential and controllable process to understanding it as a complex, continuous, and multidimensional transformation encompassing the strategic, structural, process, economic, behavioral, and cultural dimensions of organizational functioning. The paper demonstrates that classical models laid the theoretical foundations for stage-based change management, while systems based and strategic approaches broadened the understanding of the interrelationships between organizations and their external environment, as well as the interdependence of internal organizational elements. Integrated models provided a comprehensive framework that combines multiple dimensions of organizational change, whereas people-centered and contingency approaches emphasized the critical role of employees, organizational culture, motivation. Contemporary agile and adaptive approaches focus on rapid responsiveness to change, the application of digital technologies, and continuous organizational development. The study also establishes that no universal change management model is suitable for application across all organizations. The selection and combination of appropriate models should be determined by the objectives and scale of transformation, the characteristics of the organizational structure, employee readiness, resource availability, and the external environment. It is argued that contemporary change management should be viewed as an integrated managerial decision-making system that combines systems-based, strategic, process-oriented, people-centered, and adaptive components. The paper concludes that a comprehensive and context-sensitive application of change management models is essential for improving the quality and soundness of managerial decision-making, reducing resistance to organizational transformation, enhancing employee engagement, and strengthening organizational resilience in response to the dynamic challenges of the external environment.Item type:Документ, Access status: Open Access , Макроекономічна типологія моделей розвитку людського капіталу: міжнародний кластерний аналіз(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2026) Шапка, Ірина Віталіївна; Науменко, Тетяна Станіславівна; Shapka, Irina; Naumenko, TetianaUKR: У статті досліджено особливості розвитку людського капіталу в міжнародному вимірі на основі кластерного аналізу. Метою дослідження є формування макроекономічної типології моделей розвитку людського капіталу шляхом групування країн за показниками рівня сформованості людського капіталу та розвитку інноваційно-інституційного середовища. У роботі використано методи Z-score, кластерного, порівняльного та графічного аналізу. За результатами дослідження виокремлено чотири кластери країн, побудовано матрицю їх позиціонування та запропоновано макроекономічну типологію моделей розвитку людського капіталу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої типології для порівняльного аналізу моделей розвитку людського капіталу, оцінювання позицій країн та інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень у цій сфері. ENG: Human capital development is recognized as one of the key drivers of long-term economic growth, innovation capacity, and international competitiveness. At the same time, significant cross-country differences in the level of human capital development and the quality of the innovation and institutional environment necessitate the application of modern approaches to their comparative analysis. The purpose of this study is to develop a macroeconomic typology of human capital development models by grouping countries according to a set of indicators reflecting the level of human capital development and the characteristics of the innovation and institutional environment. The methodological framework of the study is based on a combination of general scientific and quantitative research methods. Z-score standardization was applied to ensure the comparability of the selected indicators. Countries were grouped using cluster analysis, while comparative analysis was employed to identify differences among the resulting clusters. To facilitate the interpretation of the findings, a positioning matrix based on integrated coordinates was constructed using graphical methods. The findings enabled the identification of four clusters of countries, each characterized by a specific combination of human capital development indicators and the quality of the innovation and institutional environment. Based on the interpretation of the identified clusters, a macroeconomic typology of human capital development models was proposed, comprising balanced, human-centered, disproportionate, and institution-oriented models. The positioning matrix provided a clear visualization of the relative positions of countries and made it possible to identify the distinguishing characteristics of each model. The practical significance of the study lies in the proposed typology, which can be used for the comparative analysis of human capital development models, the assessment of countries' positions in the international environment, and the analytical support of public policymaking. The findings may serve as a basis for further research and policy development in the field of human capital development.Item type:Документ, Access status: Open Access , Regulatory environment of the institutional platform of derivatives in agricultural business(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2026) Trusova, Natalia; Трусова, Наталя ВікторівнаENG: The article substantiates the regulatory environment of the institutional platform for the use of derivative financial instruments in the agrarian business of Ukraine in the context of European integration. It is established that the growth of systemic risks in the agrarian sector requires the development of the derivatives market, which is currently constrained by the fragmentation of regulatory and legal support, the lack of centralized clearing, insufficient digitalization and weak institutional interaction. An institutional platform is proposed that combines the regulatory and legal, exchange and clearing, financial and investment, digital subsystems and the risk management subsystem. It is proven that harmonization with MiFID II and EMIR will contribute to the development of the derivatives market, increasing the efficiency of risk management and the integration of the agrarian business of Ukraine into the EU financial space. UKR: У статті обґрунтовано та розроблено регуляторне середовище інституційної платформи використання похідних фінансових інструментів в аграрному бізнесі України в умовах європейської інтеграції та трансформації торговельної політики шляхом удосконалення нормативно-правових механізмів, розвитку біржово-клірингової інфраструктури, фінансово-інвестиційного забезпечення, цифрових технологій та сучасних інструментів управління ризиками. Обґрунтовано, що трансформація аграрного сектору супроводжується суттєвим зростанням системних ризиків, які потребують комплексного механізму хеджування на основі використання деривативів. Визначено, що недостатній рівень розвитку організованого ринку похідних фінансових інструментів, фрагментарність нормативно-правового забезпечення, відсутність централізованої клірингової системи, обмежена інтеграція цифрових технологій та низька інституційна взаємодія між державними регуляторами, фінансовими установами і суб'єктами аграрного бізнесу істотно стримують розвиток сучасної інфраструктури управління ризиками. Запропоновано авторську концепцію регуляторної інституційної платформи похідних фінансових інструментів, що базується на інтеграції п'яти взаємопов'язаних підсистем: регуляторно-правової, біржово-клірингової, фінансово-інвестиційної, цифрової та підсистеми управління ризиками. Встановлено функціональні взаємозв'язки між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, НБУ, міжнародними фінансовими організаціями, біржовими інститутами, цифровими платформами та суб'єктами аграрного виробництва. Гармонізація регуляторного середовища із вимогами європейського законодавства, зокрема MiFID II та EMIR, у поєднанні з використанням електронних торговельних платформ створює передумови для формування інтегрованої системи управління фінансовими ризиками аграрного сектору шляхом підвищення ефективності функціонування ринку деривативів, розширення доступу аграрних підприємств до фінансових ресурсів, розвитку біржової торгівлі, поглиблення співпраці з фінансовими інститутами ЄС.Item type:Документ, Access status: Open Access , Організаційно-економічний механізм комерціалізації результатів наукових досліджень у закладах вищої освіти(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2026) Прус, Юрій Олександрович; Prus, YuriiUKR: У статті досліджено засади комерціалізації результатів наукових досліджень у закладах вищої освіти. Уточнено співвідношення понять «трансфер технологій» і «комерціалізація», визначено перешкоди перетворення наукових результатів на інноваційні продукти. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм, що охоплює виявлення результату, комплексний скринінг, формування стратегії правової охорони, доведення технології, вибір маршруту комерціалізації, пошук партнерів, оцінювання вартості, укладення угоди та посттрансферний супровід. Доведено доцільність поетапного ухвалення рішень на основі перевірки технічних, правових, ринкових і ресурсних припущень. Визначено функції офісу трансферу технологій. Механізм може застосовуватися для управління портфелем університетських розробок, підвищення ефективності їх упровадження та оцінювання економічного й суспільного впливу. ENG: The article examines the theoretical and applied foundations for commercializing research results produced by higher education institutions. The study uses theoretical generalization, comparative analysis, systematization, and synthesis of Ukrainian and international research on technology transfer, intellectual property management, university – industry cooperation, and academic entrepreneurship. Commercialization is defined as a managed transformation of a research result into a value proposition suitable for practical application, transfer, or scaling and capable of generating economic and societal benefits. Key barriers include low technological maturity, uncertain demand, fragmented intellectual property rights, limited proof-of-concept funding, weak business communication, and insufficient professional support. An eight-stage organizational and economic mechanism is proposed: identification and disclosure of a research result; technical, legal, market, and resource screening; development of an intellectual property protection strategy; technology validation and proof of value; selection of a commercialization pathway; partner identification and qualification; valuation, negotiation, and contracting; and post-transfer support and impact assessment. The mechanism applies iterative stage-gate logic: further investment depends on evidence of technical feasibility, legal manageability, market relevance, and team capacity. Technology transfer offices should extend their functions from patent administration to portfolio management, market validation, partner search, transaction support, and monitoring. A balanced measurement system combines input, process, output, outcome, and impact indicators. The scientific novelty lies in integrating legal, technological, market, organizational, and financial components into a unified process. The mechanism can support university research portfolio management, project selection, resource allocation, business cooperation, and assessment of economic and societal impacts.