ElarTSATU

Електронний Інституційний репозитарій Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.

Ласкаво просимо на сайт Інституційного репозитария Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного!

Наш електронний архів накопичує, зберігає і надає вільний, довгостроковий доступ до електронних версій наукових публікацій,

науково-методичних і навчальних матеріалів, створених науковцями, аспірантами та студентами ТДАТУ.

Надсилайте Ваші матеріали на е-mail: lib.nauka@tsatu.edu.ua

Вимоги щодо розміщення матеріалів у репозитарії ТДАТУ

ISSN: 2524-0714

Сайт Університету

Сайт Бібліотеки

Електронні архіви України

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 22

Нові надходження

Access status: Open Access ,
Effect of seed inoculation with bacterial inoculum and in-row application of biohumus on germination parameters, physiological and biochemical components of spring barley seedlings under laboratory conditions
(Agronomy Research, 2026) Makarchuk, Bohdan; Gerasko, Tetyana; Pokoptseva, Liubov; Nezhnova, Nina; Alekseeva, Tetiana; Макарчук, Богдан Миколайович; Герасько, Тетяна Володимирівна; Покопцева, Любов Анатоліївна; Нежнова, Нина Геннадиевна
A short-term vegetative experiment was conducted at the Kyiv Specialized Branch of the Ukrainian Institute of Plant Variety Examination (Ukraine) to determine the effect of small doses (100–300 kg ha-1) of biohumus applied during sowing in rows with seeds, as well as pre-sowing inoculation of seeds with the BioStim™Seed preparation on germination parameters and physiological indicators of spring barley seedlings. In row application of biohumus, BioStim™Seed, and their combination improved germination response parameters under laboratory conditions. Pre-sowing inoculation of spring barley seeds with preparation BioStim™Seed without adding biohumus increased germination percentage, but at the same time the mean germination time was increased. The combined use of pre-sowing seed inoculation with the BioStim™Seed preparation with row application of biohumus significantly increased morphological parameters of spring barley shoots, chlorophyll a content, the sum and ratio of chlorophylls a and b, carotenoids content, catalase and peroxidase activity, while significantly reducing the MDA content in the leaves of spring barley seedlings.
Access status: Open Access ,
Вплив приспосівного рядкового внесення біочару на показники продуктивності ячменю ярого за органічної технології вирощування у Лісостепу України
(Аграрні інновації, 2025) Макарчук, Богдан Миколайович; Герасько, Тетяна Володимирівна; Makarchuk, Bohdan; Gerasko, Tetyana
UKR : Мета даної статті – з’ясувати вплив припосівного вне сення біочару у дозі 100 кг/га на окремі показники продук тивності ячменю звичайного ярого в умовах органічного землеробства у Лісостепу України. Методи. Трирічний польовий дослід був проведений у Київській спеціалізо ваній філії Українського інституту експертизи сортів рос лин (Україна, Київська область, Білоцерківський район). Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий мало гумусний. Ячмінь звичайний ярий (сорти Командор, КВС Кріссі і Абсолют) вирощували за органічною тех нологією. Попередником для ячменю ярого у досліді слугувала конюшина лучна (Trifolium pratense), яку скошували двічі упродовж її вегетаційного періоду і зао рювали у ґрунт на глибину 20–22 см. Густоту стояння рослин підраховували двічі: під час повних сходів і за лабораторного аналізу пробного снопа, взятого з тих самих майданчиків напередодні збирання. Виживаність рослин до збирання (%), кількість продуктивних стебел на (шт./м2) перед збиранням, продуктивна кущистість, число зерен в колосі (шт.), маса 1000 зерен (г), біо логічний урожай (т/га) були визначені за лаборатор ним аналізом снопових зразків. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсій ного аналізу, використовуючи програмне забезпечення MS Excel (Редмонд, Вашингтон, США). Результати. Локальне внесення біочару під час сівби в дозі 100 кг/га позитивно вплинуло на зростання показників виживано сті рослин до моменту збирання, продуктивної кущисто сті та кількості зерен у колосі ярого ячменю, збільшивши їх на 1–4 %. Висновки. У середньому за три роки дослі дження біологічна врожайність сортів ярого ячменю за умов застосування біочару в зазначеній дозі зросла на 2–5 %. Перспективним підходом для підвищення ефек тивності використання біочару в органічній технології вирощування ярого ячменю може стати його комбіну вання з комплексними мінеральними добривами, доз воленими для органічного землеробства. ENG : The purpose of the article is to determine the effect of sowing in-row biochar at a dose of 100 kg ha-1 on some indicators of productivity of spring barley under organic farming conditions in the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. A three-year field experiment was conducted in the Kyiv Specialized Branch of the Ukrainian Institute of Plant Variety Expertise (Ukraine, Kyiv region, Bila Tserkva district). The soil of the experimental plot is typical low-hu mus chernozem. Spring barley (cv Komandor, KWS Chrissie and Absoliut) was grown using organic technol ogy. The precursor for spring barley in the experiment was meadow clover (Trifolium pratense), which was mowed twice during its growing season and plowed into the soil to a depth of 20–22 cm. Plant density was counted twice: at full emergence and during laboratory analysis of a test sheaf taken from the same sites on the eve of harvesting. Plant survival to harvest (%), number of productive stems per (pcs. м-2) before harvesting, productive bushiness, number of grains per ear (pcs.), weight of 1000 grains (g), biological yield (t ha-1) were determined by labora tory analysis of sheaf samples. Statistical processing of the research results was carried out by the method of variance analysis using MS Excel software (Redmond, Washington, USA). Results. In-row application of bio char during sowing at a dose of 100 kg/ha had a positive effect on the growth of plant survival rates until harvest, productive bushiness and the number of grains in spring barley ear, increasing them by 1–4 %. Conclusions. On average, over the three years of the study, the biological yield of spring barley under the conditions of using biochar at the specified dose increased by 2–5 %. A promising approach to increasing the efficiency of using biochar in organic technology for growing spring barley may be its combination with complex mineral fertilizers permitted for organic farming.
Access status: Open Access ,
Показники продуктивності ячменю звичайного ярого за припосівного локального внесення сапропелю
(Український журнал природничих наук, 2026) Макарчук, Богдан Миколайович; Герасько, Тетяна Володимирівна; Makarchuk, Bohdan; Gerasko, Tetyana
UKR : Україна посідає значне місце у світовому виробництві ячменю, експортуючи його до численних країн Африканського та Азійського континентів. З огляду на це, вдосконалення агротехнологій вирощування ячменю ярого є актуальним завданням як для наукової спільноти, так і для сіль ськогосподарських виробників. Локалізоване припосівне внесення органічних добрив, зокрема сапро пелю, може сприяти не лише підвищенню показників продуктивності зернової культури, а й мати сприятливий вплив на екологічну ситуацію. Метою даної роботи було встановлення впливу припо сівного рядкового внесення сапропелю в дозі 100 кг/га на показники продуктивності ячменю звичай ного ярого за умов органічної системи землеробства у Лісостеповій зоні України. Упродовж триріч ного експериментального періоду (2023–2025 рр.) припосівне внесення гранульованого сапропелю у дозі 100 кг/га сприяло підвищенню показника життєздатності рослин до фази збирання на 1–5 %, індексу продуктивного кущення – на 1–4 %, а також кількості зерен у колосі – на 2–3 %. Ці спри ятливі тенденції корелювали зі зростанням біологічної урожайності ячменю ярого. У середньому за три роки досліджень, припосівне локальне внесення сапропелю зумовило підвищення біологічної врожайності ячменю ярого на 3–4 ц/га, що становить приріст від 7 до 11% відносно контрольного варіанту, де внесення сапропелю не здійснювалося. При цьому вплив внесення сапропелю на про дуктивні характеристики ячменю ярого продемонстрував сортову специфічність: найбільший приріст врожаю після внесення сапропелю спостерігався для сорту Командор і становив 10–11%. Отримані нами результати узгоджуються з раніше задокументованими даними щодо сприятли вого впливу сапропелевих субстанцій на культуру ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Ймовірно, цей позитивний ефект зумовлений присутністю у складі сапропелю гумінових сполук, які відомі своїм біостимулюючим впливом на рослинні організми. Крім того, локальне внесення сапропелю під час посіву може сприяти формуванню оптимального мікросередовища для розвитку симбіотичного мікробного угруповання у ґрунті. Наявні дані відкривають перспективи для подальших досліджень, а саме, з’ясування структури та таксономічного складу мікробних ценозів у ризосфері ячменю ярого, що формуються за умов припосівного внесення сапропелю. ENG : Ukraine occupies a significant place in the world production of barley, exporting it to numerous countries of the African and Asian continents. In view of this, improving agricultural technologies for growing spring barley is an urgent task for both the scientific community and agricultural producers. Localized sowing application of organic fertilizers, in particular sapropel, can contribute not only to increasing the productivity of grain crops, but also have a beneficial effect on the ecological situation. The aim of this work was to establish the impact of sowing row application of sapropel at a dose of 100 kg/ha on the productivity of common spring barley under the conditions of an organic farming system in the Forest-Steppe zone of Ukraine. During the three-year experimental period (2023–2025), the application of granulated sapropel at a dose of 100 kg/ha at sowing contributed to an increase in the plant viability index to the harvesting phase by 1–5%, the productive tillering index by 1–4%, and the number of grains in the ear by 2–3%. These favorable trends correlated with an increase in the biological yield of spring barley. On average, over three years of research, the local application of sapropel at sowing resulted in an increase in the biological yield of spring barley by 3-4 c/ha, which is an increase of 7 to 11% compared to the control variant, where sapropel was not applied. At the same time, the effect of sapropel application on the productive characteristics of spring barley demonstrated varietal specificity: the greatest yield increase after sapropel application was observed for the Komandor variety and amounted to 10–11%. Our results are consistent with previously documented data on the beneficial effect of sapropel substances on the culture of spring barley (Hordeum vulgare L.). This positive effect is probably due to the presence of humic compounds in the composition of sapropel, which are known for their biostimulating effect on plant organisms. In addition, local application of sapropel during sowing can contribute to the formation of an optimal microenvironment for the development of a symbiotic microbial community in the soil. The available data open up prospects for further research, namely, elucidation of the structure and taxonomic composition of microbial coenoses in the rhizosphere of spring barley, which are formed under the conditions of the application of sapropel during sowing.
Access status: Open Access ,
Вплив припосівного локального внесення органічних меліорантів на продуктивність фотосинтезу ячменю ярого
(Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка, 2026) Герасько, Тетяна Володимирівна; Макарчук, Богдан Миколайович; Gerasko, Tetyana; Makarchuk, Bohdan
UKR : Польові дослідження проводилися в період 2023–2025 років на базі Київської спеціалізованої філії Українського інсти туту експертизи сортів рослин, розташованої в Білоцерківському районі Київської області. Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) вирощувався за органічною технологією, де у сівозміні попередником була конюшина лучна (Trifolium pratense). Органічні меліоранти (біочар, сапропель і біогумус) вносилися у дозі 100 кг/га за допомогою сівалки під час посіву ячменю. Протя гом трьох років досліджень локальне припосівне внесення біочару сприяло позитивним змінам у рості та продуктивності ячменю ярого: площа листків зростала на 6–11 %, маса рослин збільшувалася на 3–9 %, фотосинтетичний потенціал посівів підвищувався на 2–7 %, чиста продуктивність фотосинтезу – на 3–6 %, а урожайність зерна показувала приріст на 2–5 % порівняно з контрольним варіантом, де органічні меліоранти не застосовувалися. Локальне припосівне внесення сапропелю позитивно вплинуло на агробіологічні показники ярого ячменю. Зокрема, спо стерігалося збільшення площі листкової поверхні рослин на 8–13 %, сирої маси – на 8–12 %, фотосинтетичного потенціалу посівів – на 5–9 %, а також урожайності – на 7–11 %. Проте його внесення не спричинило значних змін у показнику чистої продуктивності фотосинтезу по сортах КВС Кріссі та Абсолют, хоча за сортом Командор була помічена тенденція до покращення – на 5 %. Застосування біогумусу під час посіву виявило найбільш виражений вплив (порівняно з біочаром і сапропелем) на показники інтенсивності фотосинтезу й урожайність ячменю ярого. Площа листкової поверхні ячменю ярого збільшувалася на 13–21 %; накопичення біомаси – на 12–21 %; фотосинтетичний потенціал посівів – на 9–14 %; урожайність зерна – на 12–19 % порівняно з контрольним варіантом без органічних меліорантів. Біогумус істотно підвищував рівень чистої про дуктивності фотосинтезу по сорту Командор – на 21 %, тоді як по сортах КВС Кріссі та Абсолют була лише тенденція до збільшення – на 3–5 %. Розмір листкової поверхні мав суттєвий позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,89–095) із врожайністю ячменю ярого впродовж усіх періодів вегетації, за винятком колосіння та воскової стиглості, коли кореляція була незначна й помірна (r = 0,05–0,35). Розмір листкової поверхні і сира вага рослин ячменю ярого також були тісно пов’язані позитивним кореля ційним зв’язком (r = 0,73–0,99). Накопичення біомаси рослин мало сильну позитивну кореляцію з урожайністю ячменю ярого (r = 0,91–0,99) упродовж усіх фаз вегетації. Фотосинтетичний потенціал посіву був суттєво пов’язаний з урожайністю ячменю ярого (r = 0,97) і слабо корелював із чистою продуктивністю фотосинтезу (r = -0,17). Чиста продуктивність фотосинтезу мала невелику кореляцію з уро жайністю ячменю ярого у цьому дослідженні (r = 0,28). Результати цього дослідження мають служити для покращення та прискорення впровадження органічної технології вирощування ячменю ярого. ENG : Field research was conducted in the period 2023–2025 on the basis of the Kyiv Specialized Branch of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, located in the Bila Tserkva district of Kyiv region. Spring barley (Hordeum vulgare L.) was grown using organic technology, where the predecessor in the crop rotation was meadow clover (Trifolium pratense). Organic ameliorants (biochar, sapropel and biohumus) were applied at a dose of 100 kg ha-1 using a seeder during barley sowing. During three years of research, local application of biochar at sowing contributed to positive changes in the growth and productivity of spring barley: leaf area increased by 6–11 %, plant mass increased by 3–9 %, photosynthetic potential of crops increased by 2–7 %, net productivity of photosynthesis by 3–6 %, and grain yield showed an increase of 2–5 % compared to the control variant, where organic ameliorants were not used. Local application of sapropel at sowing had a positive effect on the agrobiological indicators of spring barley. In particular, an increase in the leaf surface area of plants by 8–13 %, fresh mass by 8–12 %, photosynthetic potential of crops by 5–9 %, and yield by 7–11 %. However, its introduction did not cause significant changes in the net productivity of photosynthesis for the varieties of KWS Krissy and Absolut, although a tendency to improve was observed for the variety of Komandor – by 5 %. The use of biohumus during sowing showed the most pronounced effect (compared to biochar and sapropel) on the intensity of photosynthesis and yield of spring barley. The leaf surface area of spring barley increased by 13–21 %; biomass accumulation – by 12–21 %; photosynthetic potential of crops – by 9–14 %; grain yield – by 12–19 % compared to the control variant without organic ameliorants. Biohumus significantly increased the level of net productivity of photosynthesis for the variety of Komandor – by 21 %, while for the varieties of KWS Krissy and Absolut there was only a tendency to increase – by 3–5 %. Leaf area was strongly positively correlated (r = 0.89–0.95) with spring barley yield during all growing periods, except for earing and waxy maturity, when the correlation was insignificant and moderate (r = 0.05–0.35). Leaf area was also strongly positively correlated with spring barley plant fresh weight (r = 0.73–0.99). Plant biomass accumulation was strongly positively correlated with spring barley yield (r = 0.91–0.99) during all growing phases. Photosynthetic potential of the crop was strongly positively correlated with spring barley yield (r = 0.97) and weakly correlated with net photosynthetic productivity (r = - 0.17). Net photosynthetic productivity was weakly correlated with spring barley yield in this study (r = 0.28). The results of this study should serve to improve and accelerate the implementation of organic spring barley growing technology.
Access status: Open Access ,
Маркетингова діяльність підприємств із переробки зерна в Україні в умовах кризових трансформацій ринку
(Економічний простір : збірник наук. праць, 2026) Владіміров, Євгеній Сергійович; Легеза, Дар'я Георгіївна; Vladimirov, Yevhenii; Leheza, Dariia
UKR : У статті науково обґрунтовано засади маркетингової адаптації підприємств із переробки зерна в умовах кризових трансформацій агропродовольчих ринків. Метою дослідження є розроблення типології моделей адап тивної поведінки лідерів борошномельної галузі на основі інтеграції показників фінансової стійкості, часток у роздрібному товарообороті та параметрів цифрової присутності. Емпіричну базу сформовано за даними 2020 2024 рр. для п’яти провідних підприємств України, відібраних за критерієм масштабу операційної діяльності. Застосовано структурно-динамічний аналіз та розраховано показники рентабельності, оборотності активів і продуктивності праці. Досліджено суттєвий розрив між ринковою вагою суб’єктів господарювання та рівнем їхньої цифрової видимості. Запропоновано прикладні рекомендації щодо впровадження керованих цифрових ка налів маркетингу як інструменту забезпечення збутової стійкості та мінімізації цінових ризиків у нестабіль ному середовищі. ENG : The study focuses on critical transformations in the Ukrainian grain processing sector during 2020-2024, a period marked by unprecedented market turbulence driven by full-scale military aggression and structural economic changes. Since flour and grain crops are the main categories of food products with low price elasticity, the adaptation of grain processing enterprises becomes the basis of national food security. The study aims to develop a comprehensive typology of marketing adaptation models that leverage synergies among financial performance indicators, retail market share, and digital visibility parameters. This approach provides a deeper understanding of how industry leaders overcome resource constraints and volatile consumer demand. The methodological framework is based on the systematic integration of quantitative and qualitative research methods. Comparative and structural-dynamic analyses were used to assess the transformation of market configurations and to verify the financial condition of enterprises. The study uses a sample of the five most prominent players in the Ukrainian flour milling industry, selected based on the number of employees as an indicator of operational scale and logistics complexity. Financial analysis involves calculating fundamental ratios, including net profitability, asset turnover, and labor productivity per employee. At the same time, digital presence is assessed using website metrics, behavioral indicators, and traffic-acquisition methods, providing a comprehensive view of enterprises' marketing ecosystems. Empirical results indicate high market concentration, with the five leading enterprises accounting for over 73% of retail turnover. A key finding of the study is the significant gap between the physical weight of the market and brands' digital visibility. While some companies maintain dominant positions in offline retail channels, their digital footprint remains underdeveloped, relying almost entirely on organic and direct traffic and making little active advertising effort. The study identifies four different adaptation models: expansive investment, profit-driven, adaptation under financial pressure, and extensive with unstable profitability. It finds that financial architecture, particularly debt levels and profitability, is a significant constraint on marketing budgeting and communication tool selection. The study shows that leadership in the physical market does not automatically translate into digital power, highlighting a strategic lag in implementing modern marketing technologies. The article's practical value lies in the developed typology, which provides an analytical tool for managerial decision-making in the agro-industrial complex. The proposed recommendations emphasize the institutionalization of digital marketing as an integrated communication system that encompasses content management and CRM logic. For companies under financial pressure, the study suggests focusing on conversion-oriented digital scenarios and improving the accuracy of pricing and product information. Implementing these strategies enables companies to strengthen market resilience, stabilize cash flows, and promote consumer confidence amid high uncertainty. The findings provide a roadmap for agricultural businesses to transition from a passive market presence to active, data driven adaptation strategies that integrate offline logistics with digital engagement.