Багатомовність як фактор сталого розвитку українського освітнього простору

Abstract

Українська освіта сьогодні стикається із певними викликами, подолання яких є передумовою для становлення та розвитку нашої держави на шляху до євроінтеграції. Інституційні виклики, такі як необхідність адаптації освітніх програм та стандартів до вимог Європейського простору вищої освіти та Болонського процесу, посилюються технологічними (стрімка цифровізація в усіх сферах діяльності, тривалий період застосування дистанційної та змішаної форм навчання) та соціальними: «відтік мізків» через масовий виїзд талановитих студентів, науковців та кваліфікованих викладачів за кордон, що створює дефіцит кадрів та загрожує майбутньому науковому потенціалу, а також проблеми з визнанням українських дипломів у країнах Євросоюзу. До того ж, на якість освіти впливають мовні виклики, адже недостатній рівень володіння іноземними мовами серед викладачів та здобувачів освіти стає перепоною для участі у міжнародних дослідницьких програмах, залучення міжнародних грантів та інвестицій, академічної мобільності та поширення результатів наукових розвідок українських дослідників.