Перспективи розвитку міжнародного туризму України

Abstract

UA: Національні управлінські структури та державні суверенітеті зазнають збільшення впливу через наддержавні регіонально-економічні організації, що займають важливе положення в стратегічній глобальній ієрархії. Ці організації все більше визначають геоекономічний простір, формуючи міжнародну економічну доктрину в сфері туризму. Геоекономічний простір туристичної галузі, завдяки економічним атрибутам, виходить за національні межі та змішує внутрішню і зовнішню сфери туристичної діяльності. Це сприяє міжнародному співробітництву в процесі економізації суспільства за допомогою фінансово-економічних інструментів. Економізація потенціалу міжнародного співробітництва в туристичній галузі є ключовим джерелом трансформації зовнішньоекономічних зв'язків держави з навколишнім світом. Ці зв'язки визначаються діяльністю наднаціональних економічних організацій туристичної галузі та їхньою інтеграцією в рамках Північно-Американського Союзу, Європейського Союзу та Тихоокеанського регіону (АПЕК) як зон нового розвитку. Регіональна інтеграція розглядається як важлива передумова для формування оптимального геоекономічного простору в туристичній галузі. Створення єдності у світовій системі передбачає формування міжнародної туристичної структури на основі концепції мондіалізму. Цей підхід передбачає необхідність повної інтеграції великої кількості держав, національних економік, туристичних напрямків та культур в один уніфікований туристичний простір з єдиними етнічними та традиційно-культурними межами. Таким чином, потенціал міжнародного співробітництва України у геоекономічному просторі туристичної галузі виявляється у зростаючій взаємозалежності у світі та відсутності транскордонних бар'єрів на шляху розвитку міжнародних економічних відносин, регіоналізації економіки та інтенсифікації співпраці.