Використання роботизованих систем у рослинництві: аналіз практик прецизійного землеробства скандинавських країн

Abstract

UA: У статті досліджено використання роботизованих систем у рослинництві на прикладі практик прецизійного землеробства в скандинавських країнах – Швеції, Данії та Норвегії. Актуальність теми зумовлена дедалі більшими викликами, що постають перед аграрним сектором у контексті зміни клімату, дефіциту трудових ресурсів, необхідності підвищення ефективності використання ресурсів і забезпечення екологічної сталості виробництва. Здійснено аналіз упроваджених технологічних рішень, зокрема автономних наземних роботів, систем точного моніторингу стану ґрунту і рослин, а також інтегрованого управління живленням та зрошенням культур. Методологічною основою дослідження є порівняльно-аналітичний підхід із використанням статис¬тичних даних, кейс-аналізу та експертної оцінки економічної ефективності роботизованих технологій. Результати дослідження засвідчили, що впровадження smart-роботизованих систем у скандинавських країнах забезпечило підвищення продуктивності на 15–25 %, скорочення витрат на пальне й агрохімію до 30 % та зменшення негативного екологічного впливу. Обґрунтовано перспективність адаптації таких рішень для українського агросектору, особливо в умовах інтеграції до Європейського Союзу. Визначено основні бар’єри та ризики, пов’язані з недостатнім рівнем цифрової інфраструктури, обмеженим доступом до інвестицій і низькою технологічною готовністю малих агропідприємств. Практичне значення дослідження полягає в розробці стратегічних рекомендацій для адаптації скандинавського досвіду з урахуванням українських реалій з метою сталого розвитку аграрної галузі. /// EN: The article examines the use of robotic systems in crop production using the example of precision farming practices in Scandinavian countries–Sweden, Denmark, and Norway. The relevance of the topic is due to the growing challenges facing the agricultural sector in the context of climate change, labor shortages, the need to improve resource efficiency, and ensuring the environmental sustainability of production. An analysis of the implemented technological solutions was carried out, in particular autonomous ground robots, systems for accurate monitoring of soil and plant condition, as well as integrated management of crop nutrition and irrigation. The methodological basis of the study is a comparative and analytical approach using statistical data, case studies, and expert assessment of the economic efficiency of robotic technologies. The results of the study showed that the introduction of smart robotic systems in Scandinavian countries has led to a 15–25 % increase in productivity, a reduction in fuel and agrochemical costs of up to 30 %, and a decrease in negative environmental impact. The prospects for adapting similar solutions for the Ukrainian agricultural sector, especially in the context of integration into the European Union, are justified. The main barriers and risks associated with insufficient digital infrastructure, limited access to investment, and low technological readiness of small agricultural enterprises have been identified. The practical significance of the study lies in the development of strategic recommendations for adapting the Scandinavian experience to Ukrainian realities with the aim of sustainable development of the agricultural sector.