Стратегія дискредитації в англомовному публіцистичному дискурсі

Abstract

Стаття присвячена виявленню мовностилістичних засобів стратегії дискредитації як конфронтаційної комунікативної стратегії й тактик, за допомогою яких вона втілюється в англомовному публіцистичному дискурсі. У контексті пропонованого дослідження загалом стратегія – це план, задум адресанта вплинути на адресата за допомогою низки тактик, що реалізують цілі адресанта через певні мовностилістичні засоби. Стратегії різняться за типом дискурсу та інтенцією адресанта. Стратегія дискредитації розглядається як одна з комунікативних стратегій конфронтації. У широкому розумінні конфронтація визначається як протиборство сторін, зіткнення їхніх думок і переконань. Публіцистичний дискурс є простором, у якому найповніше реалізуються конфронтаційні форми комунікації, що зумовлено властивостями зазначеного дискурсу віддзеркалювати актуальні соціальні процеси сучасного суспільства й найболючіші питання сьогодення. Застосування адресантом конфронтаційних комунікативних стратегій, на відміну від кооперативних, призводить до конфлікту в комунікативній взаємодії. З’ясовано, що задля реалізації конфронтації застосовується стратегія дискредитації, що впроваджується головним чином через тактики насмішки, звинувачення, образи. Вжита адресантом конфронтаційна стратегія дискредитації не передбачає його поваги до адресата, а, навпаки, спрямована на досягнення його власних цілей через приниження, очорнення, підрив репутації опонента. Слід зазначити, що конфронтація може призвести до втрати «здорового» контакту між адресантом та його опонентом, псування атмосфери довіри й співробітництва.