Від стану захищеності до керованої життєздатності: переосмислення економічної безпеки підприємства у повоєнному відновленні

Abstract

UA: У статті обґрунтовано необхідність операційного переосмислення економічної безпеки суб’єкта господарювання в умовах війни та повоєнного відновлення, коли підприємство функціонує у режимі комбінованих стресорів, а локальні збої здатні запускати каскади втрат (виробничі зриви, контрактні наслідки, падіння ліквідності, ускладнення доступу до фінансування, репутаційні та комплаєнс-обмеження). Показано методологічні межі «статусних» і «перелікових» дефініцій, які слабко відтворюють причинність, часову динаміку та вимоги до вимірювання. Використано критичний аналіз наукових підходів і концептуальне моделювання на базі ризик-орієнтованої логіки ISO 31000, резильєнтної перспективи та соціально-технічної інтерпретації підприємства. Основний результат – визначення економічної безпеки як динамічної управлінської здатності відтворювати економічні інтереси й створювану вартість через інституціоналізований цикл запобігання – виявлення – реагування – відновлення – навчання. Додатково введено вимогу «доказовості керованості» (перевірювані сліди виконання замість декларацій) та обґрунтовано роль людського контуру як умови надійності виконання контролів; окреслено межі коректного застосування принципу гормезису як логіки дозованих «тренувальних» впливів без нормалізації виснаження. /// EN: The article substantiates the need to operationally reconceptualize the economic security of an economic entity under wartime conditions and post-war recovery, when firms operate under compounded stressors and local disruptions can trigger cascading losses (production failures, contractual consequences, declining liquidity, constrained access to finance, reputational harm, and compliance-related restrictions). It demonstrates the methodological limitations of “status-based” and “enumerative” definitions, which insufficiently capture causality, temporal dynamics, and measurement requirements. The study applies a critical review of scholarly approaches and conceptual modelling grounded in the risk-based logic of ISO 31000, a resilience perspective, and a socio-technical interpretation of the firm. The core result is a definition of economic security as a dynamic managerial capability to reproduce economic interests and created value through an institutionalized cycle of prevention–detection–response–recovery–learning. In addition, the article introduces the requirement of “evidence of governability” (verifiable traces of operating effectiveness rather than declarative policies) and justifies the role of the human contour as a precondition for reliable execution of controls; it also delineates the boundaries for an academically sound application of the hormesis principle as a logic of dosed “training” stressors without normalizing exhaustion.