Стратегічне планування на основі принципу наступності забезпечення регіональної безпеки

Abstract

UK: Глобальною тенденцією сучасного світу є зростання ролі міст і регіонів у територіальному поділі праці. Саме ці одиниці управління державою стають локомотивами розвитку, зважаючи на здатність максимально враховувати потреби населення та наявні ресурси для ухвалення рішень на місцевому рівні, а поза тим – ефективно зменшувати навантаження на органи центральної влади. Тож розвиток міст, незалежно від їхніх масштабів, значною мірою визначає ефективність змін національного характеру та впливає на розвиток не лише регіону, а й держави загалом. А якісний план такого зростання є передумовою ухвалення максимально конструктивних рішень. Виявлення нових напрямів удосконалення методології стратегії та обґрунтування необхідності системного підходу необхідно пов'язувати з єдиною Концепцією довгострокового розвитку. RU: Глобальной тенденцией современного мира является возрастание роли городов и регионов в территориальном разделении труда. Именно эти единицы управления государством становятся локомотивами развития, учитывая способность максимально учитывать потребности населения и имеющиеся ресурсы для принятия решений на местном уровне, а кроме того – эффективно уменьшать нагрузку на органы центральной власти. Поэтому развитие городов, независимо от их масштабов, в значительной степени определяет эффективность изменений национального характера и влияет на развитие не только региона, но и государства в целом. А качественный план такого роста является предпосылкой принятия максимально конструктивных решений. Выявление новых направлений совершенствования методологии стратегии и обоснование необходимости системного подхода необходимо связывать с единой Концепцией долгосрочного развития. EN: The global tendency of the modern world is the increasing role of cities and regions in the territorial division of labor. These units of government are the locomotives of development, given the ability to take maximum account of the needs of the population and the resources available for decision-making at the local level, and at the same time effectively reduce the burden on central authorities. So urban development, regardless of their scale, it largely determines the effectiveness of changes of national character and affects the development of not only the region but also the state as a whole. And a quality plan for such growth is a prerequisite for making the most constructive decisions. Strategic planning issues for regional development in Ukraine have become associated with decentralization of power and public administration reform. These measures involve the transfer of powers and appropriate financial resources for the development of territories at the local level, which necessitates the improvement of the methodology and tools of strategic planning both at the national and local levels. To fill the methodological vacuum, a forum "Strategic Navigation in Regions and Cities" is organized to summarize, systematize and analyze national practices, highlighting priority areas for prospective scientific research. Identifying new directions for improving the methodology of the strategy and justifying the need for a systematic approach should be linked to a single Concept of long-term development, which proclaims innovative development of the state as a leading priority of national policy and defining the scale of tasks of state management of territories. This vision of solving the problems of socio- economic development of the state requires to combine the task of building a system of public administration and comprehensive assessment of the potential of strategy integration, which is revealed in the continuity of goal setting in the structure of all components of strategic planning through the interconnection of regional security measures, covering all levels regional economy. The definition of the object and object of the strategy, given by its methodological logic, necessitated the establishment of the place and role of all planning elements, the redistribution of functions between them in accordance with the tasks.