Аксіологічні виміри гармонійних відносин у системі «природа-людина»

Abstract

Суспільний прогрес останніх століть, визначальною рисою якого став розвиток науки, техніки і технології, породив низку глобальних проблем, загострення яких призводить до необхідності становлення нового типу особистості з вираженим інноваційним потенціалом і здатністю до культурної творчості та продуктивного діалогу з природою. Комплексність і загальність екологічних глобальних проблеми сучасності спонукає науковців різноманітних галузей науки до пошуку способів їх вирішення. Найбільш дієвим в означеному контексті все частіше визнається розвиток нового екологічного знання, яке, на думку І.Книш, передбачає: створення екофілософії, розвиток екологічного знання, перетворення діяльності людини в екодіяльність та поширення екологічних знань і переконань через систему освіти.