Динаміка стадності козулі в степових маргінальних популяціях

Abstract

Утворення й тривале існування стад є важливою функціональною здатністю популяцій, що сприяє груповому добору. Сама стадність залежить від багатьох екологічних чинників і є відображенням взаємовідносин тварин і середовища. На півдні в період освоєння території найвищий показник стадності серед копитних спостерігався у козулі, що пов'язано з незначною площею лісів, накопиченням в них тварин за ефективної репродукції та відсутності полювання. Цікаво, що в роки найвищої чисельності пересічний показник стадності був найменшим. Це було наслідком появи великої кількості позатериторіальних самців, сімей козулі, а також виникнення між ними гострої конкуренції за простір та корми. Зазначене сприяло зростанню просторової розпорошеності козуль та більш частому використанню ними нетипових біотопів