Інтернаціоналізація освітніх установ як інструмент стійкості у контексті глобальних викликів

Abstract

Глобальні виклики XXI століття, зокрема геополітичні конфлікти, порушення ланцюгів постачання, цифрова трансформація та зростання нерівності, істотно змінюють логіку функціонування освітніх і економічних систем. Українські заклади вищої освіти опинилися в унікальному ситуаційному полі, де поєдналися наслідки війни, вимушеної релокації, кадрових та інфраструктурних втрат, а також потреба інтегруватися в Європейський простір вищої освіти та глобальні мережі знань. У таких умовах інтернаціоналізація вищої освіти перестає бути факультативним напрямом розвитку й трансформується у системний механізм інституційної стійкості, здатний забезпечити модернізацію управлінських практик, підвищення якості освітніх програм та розширення наукової співпраці.