Творчість як матриця діяльнісно-активного способу буття людини в інформаційному світі

Abstract

Творчість у гармонічно-онтологічному абрисі – це найважливіша умова природнього розвитку людської особистості, осмислення всезагального і особливого як фундаментальних вимірів людського способу буття. Вона виявляє залежність від розвитку сутнісних сил соціоіндивіда, залежить від її буттєвих вимірів, сприяє адаптації людини до мінливого оточуючого середовища, самостійного мислення, виконання своїх ролей і функцій. Творчість як матрицю діяльнісно-активного способу буття людини в інформаційному світі слід направляти на пошуки максимпринципів підвищення ефективності на всіх ланках суспільного прогресу, подолання кризового соціального соціуму, подолання деструктивності психіки, розірваності свідомості, підвищення високої моральності.