Виклики трудового законодавства в умовах дистанційної роботи: юридичні аспекти

Abstract

UA: У статті розкрито актуальність дослідження правового регулювання дистанційної роботи в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Встановлено, що пандемія та воєнний стан спричинили зростання попиту на дистанційну зайнятість, що потребує відповідного удосконалення трудового законодавства. Досліджено ключові нормативно-правові акти України, що регулюють дистанційну працю, зокрема Конституцію України, Кодекс законів про працю та відповідні підзаконні акти. Визначено основні прогалини в законодавчому регулюванні дистанційної роботи, що потребують вдосконалення для забезпечення прав працівників. Проаналізовано різницю між поняттями дистанційної та надомної роботи, що має важливе значення для належного правового регулювання. Охарактеризовано особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу, акцентуючи увагу на правах і обов’язках сторін трудових відносин. Оцінено важливість запровадження додаткових гарантій для працівників, які виконують дистанційну роботу, зокрема щодо права на відпочинок і відключення від робочого процесу. Визначено особливості контролю за виконанням трудових обов’язків дистанційних працівників, що становить один із найважливіших викликів для роботодавців. Оцінено можливість застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для контролю за робочим процесом, з урахуванням дотримання права працівників на приватність. Виявлено, що однією з проблем правового регулювання дистанційної роботи є визначення гнучкого робочого графіка, що потребує балансування між потребами працівників і роботодавців. Обгрунтовано необхідність удосконалення законодавства щодо відповідальності сторін у разі порушення умов дистанційної зайнятості. Доведено, що правове регулювання дистанційної роботи має динамічно адаптуватися до змін у трудових відносинах, спричинених розвитком цифрових технологій. Запропоновано внесення змін до законодавства з метою підвищення рівня захисту прав працівників і забезпечення більшої правової визначеності для всіх учасників трудового процесу. Окреслено перспективи подальших досліджень у сфері правового регулювання дистанційної роботи, спрямованих на розробку ефективних механізмів захисту трудових прав і створення гнучкої системи трудових відносин, що відповідає викликам сучасного ринку праці. EN: The article reveals the relevance of studying the legal regulation of remote work in the context of modern socio-economic challenges. It is established that the pandemic and martial law have led to an increase in demand for remote employment, which requires appropriate improvement of labor legislation. The author analyzes the key legal acts of Ukraine regulating remote work, in particular, the Constitution of Ukraine, the Labor Code and relevant bylaws. The author identifies the main gaps in the legislative regulation of remote work that need to be improved to ensure the rights of employees. The author analyzes the difference between the concepts of remote and home-based work, which is important for proper legal regulation. The author characterizes the peculiarities of concluding an employment contract for remote work, focusing on the rights and obligations of the parties to the employment relationship. The author assesses the importance of introducing additional guarantees for employees who work remotely, in particular, the right to rest and disconnection from the work process. The author identifies the peculiarities of control over the performance of labor duties of remote workers, which is one of the most important challenges for employers. The author assesses the possibility of using modern information and communication technologies to control the work process, taking into account the right of employees to privacy. It is found that one of the problems of legal regulation of remote work is the definition of a flexible work schedule, which requires balancing the needs of employees and employers. The author substantiates the need to improve legislation on the liability of the parties in case of violation of the terms of remote employment. The author proves that legal regulation of remote work should dynamically adapt to changes in labor relations caused by the development of digital technologies. Amendments to the legislation are proposed to improve the level of protection of employees' rights and ensure greater legal certainty for all participants in the labor process. The author outlines the prospects for further research in the field of legal regulation of remote work aimed at developing effective mechanisms for protecting labor rights and creating a flexible system of labor relations that meets the challenges of the modern labor market.