Вплив цифрових сервісів та смарт-рішень на формування безбар’єрного туристичного досвіду

Abstract

UA: У дослідженні проаналізовано вплив цифрових сервісів та смарт-рішень на формування безбар’єрного туристичного досвіду в умовах трансформації сучасної туристичної індустрії. Метою є визначення ролі цифрових технологій у забезпеченні доступності туристичних послуг для різних категорій користувачів, включно люди з інвалідністю та маломобільні групи. Використано комплекс методів: UX-аудит цифрових платформ, кількісний аналіз поведінкових даних, якісні інтерв’ю, а також огляд наукових джерел і нормативних документів. У результаті виявлено найбільш ефективні інструменти інклюзивного цифрового середовища – адаптивні інтерфейси, AR/VR-технології, алгоритмічну персоналізацію та сервіси навігації. Дослідження підтверджує, що впровадження смарт-рішень може істотно підвищити рівень безбар’єрності туризму за умов системного UX-тестування, прозорості алгоритмів і дотримання стандартів доступності. /// EN: Digital transformation of tourism and smart technologies provide new channels to expand service accessibility, yet their adaptation for vulnerable tourist groups remains inconsistent. The study aims to measure the influence of digital services and smart solutions on building a barrier-free tourist experience and to formulate evidence-based guidelines to improve accessibility for tourists with motor, sensory, cognitive limitations. The methods integrate structured UX-audit, scenario-based interface testing aligned with WCAG2.1 standards, large-scale behavioral analytics and service abandonment frequency, complemented by semi-structured interviews and focus groups. Findings demonstrate highest systemic benefit from adaptive AR navigation layers for POI-annotation, low-motion inclusive VR tours, AI-personalization engines calibrated for accessibility needs. AR-guides substantially improve spatial orientation and decision confidence for low-mobility and visually impaired tourists, while VR-tours unlock remote destination access but face cybersickness risks requiring alternative “no-motion” flows. Key barriers include missing voice-input options, overloaded or hierarchical UI, AR/VR delays, cyber-accessibility faults, ethical risks of sensitive data capture, digital coverage inequality, resource limitations for SME providers, raising distrust in opaque recommendation algorithms. The conclusions confirm that digital and smart ecosystems can operate as structural accessibility drivers if UX-optimization is continuous, algorithmic decisions are explainable, accessibility standards become measurable in destination management models, and providers gain regulatory and financial support. The recommendations focus on UX retesting with target vulnerable groups, UI-simplification, contrast and voice-input modes, transparent AI-explainability and VR-comfort design. Future research trajectories include econometric modeling of inclusiveness indicators, and accessibility monitoring for smart tourism clusters.