Модель співпраці «ЗВО–бізнес–громада» для формування жіночого інженерного кадрового потенціалу в стратегіях сталого розвитку

Abstract

Повномасштабна війна проти України загострила проблему дефіциту інженерних кадрів та підкреслила критичний рівень недостатнього використання потенціалу залучення жінок у технічні галузі. Законодавство України не створює жодних бар’єрів чи перешкод для жінок чи чоловіків обіймати будь-яку посаду в будь-якій професії на ринку праці [1, с.53], але для територіальних громад, особливо прифронтових регіонів, питання формування жіночого інженерного кадрового потенціалу стає не лише освітнім чи економічним, а й безпековим та стратегічним. У цьому контексті співпраця у форматі «університет–бізнес–громада» набуває важливого значення для забезпечення інтеграції гендерного виміру в стратегії сталого розвитку територій з урахуванням ЦСР 4, 5, 8, 9, 11, 17.