Принцип подієвості в організації культурно-освітніх практик в освітньому просторі закладів вищої освіти

Abstract

У сучасній філософії освіти сформувалась тенденція, відповідно до якої освітній простір розглядається як соціокультурна практика і освітня рефлексія в процесі самовизначення і саморозвитку особистості. Під соціокультурною практикою ми розуміємо діяльність індивіда, що визначається його гуманістичними потребами в різних видах творчості згідно з нормами, цінностями, традиціями соціуму, породженим як менталітетом, так і його соціокультурним оточенням, орієнтованим на оновлення способів освоєння майбутнього і самовдосконалення індивіда. У результаті подібної практики перетворюється соціокультурне середовище і відбувається самовдосконалення суб'єкта практики, розвиток у нього природних здібностей, загальнолюдських моральних якостей, професійних навичок, відповідальності перед суспільством, формування стійких і розгалужених соціальних зв'язків.