Міжнародні практики публічного управління в контексті стратегічного розвитку громад: уроки для України

Abstract

Стратегічний розвиток територіальних громад у XXI столітті значною мірою визначається здатністю органів публічної влади впроваджувати сучасні управлінські інструменти, адаптовані до глобальних тенденцій, цифрової трансформації та євроінтеграційних вимог. Успішні моделі публічного управління, сформовані у країнах ЄС, Північної Європи, Канади та Японії, демонструють, що сталий місцевий розвиток можливий лише за умови поєднання інноваційності, участі громади, відкритості та ефективного стратегічного планування [1]. У сучасному українському контексті, що характеризується війною, руйнуваннями інфраструктури, міграційними процесами та необхідністю швидкої реінтеграції територій, значення міжнародних управлінських практик суттєво зростає.