Вплив пасторальної дигресії на ґрунтові водорості заповідних степових біогеоценозів

Abstract

UK: В статті проаналізовано особливості складу угруповань грунтових водоростей стєпої біогеоценозу заповідних територій Біосферного заповідника «Асканія-Нова». я використовується для випасу диких копитних. Виявлено, що в умовах пасторальної дигр& альгоугрупованні порівняно із степами абсолютного заповідання, змінюється кількість вт співвідношення основних відділів, склад домінантного комплексу і спектр життєвих фаз водоростей. Також зменшуються показники чисельності та біомаси водоростей. За дворічний період дослідження чисельність (біомаса) водоростей в цілинному біогеоценозі змінювала діапазоні 55,53-125,57 тис. клітин на 1 г абсолютно сухого ґрунту (0,12-0,20 мг/г), г пасовищі відповідно - від 23,37 до 80.83 тис. клітин на 1 г абсолютно сухого ґрунту (00.11 мг/г). Зміни у структурі фітоценозу (зменшення проективного покриття і висоту трав’яного покриву), відсутність шару мертвих рослинних залишків на поверхні ґр) створює сприятливі умови для розвитку нитчастих ксерофітних видів водоростей Р-форь поверхневому (0-5 см) шарі грунту. Найбільше видове багатство водоростей відмічено в бі зволожені весняний та осінній сезони року. Влітку в угрупованні панують ксерофіти синьозелені водорості, повністю зникають Eustigmatophyta та Xanthophyta. RU: В статье проанализированы особенности состава группировок почвенных водорослей степного биогеоценоза заповедных территорий Биосферного заповедника «Аскания-Нова" который используется для выпаса диких копытных. Обнаружено, что в условиях пасторальной дигрессии в альгогруппировке при сравнении с целинным, изменяется количество видов, соотношение основных отделов, состав доминантного комплекса и спектр жизненных фаз водорослей. Также уменьшаются показатели численности и биомассы водорослей, двухлетний период исследования численность (биомасса) водорослей в поверхностном пятисантиметровом слое почвы на территории целинного биогеоценоза изменялся в диапазоне 55,53-125,57 тыс. клеток на 1 г абсолютно сухой почвы (0,12-0.20 мг/г), г пастбище - соответственно от 23,37 до 80,83 тыс. клеток на 1 г абсолютно сухой почвы (0 0,11 мг/г). Изменения в структуре фитоценоза (уменьшение проективного покрытия и высота травяного покрова), отсутствие слоя мертвого растительного опада на поверхности почвы создает благоприятные условия для развития нитчатых ксерофитных видов водорослей P-формы в поверхностном (0-5 см) слое почвы. Наибольшее видовое богатство водорости отмечается в более увлажненные весенний и осенний сезоны года. Летом в группировках господствуют ксерофитные синезеленые водоросли, полностью исчезают Eustigmatophyta и Xanthophyta.