Розвиток експортного потенціалу аграрних підприємств на ринку зерна ячменю: дис. ... канд. економ. наук : 08.00.04

Abstract

UK: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) (051 – Економіка). – Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Таврійський державний агротехнологічний університет, Мелітополь, 2017. Дисертаційна робота присвячена дослідженню та обґрунтуванню теоретико-методологічних положень ідентифікації та оцінки експортного потенціалу аграрних підприємств та розробці практичних рекомендацій по напрямкам його розвитку. В роботі досліджені методи оцінки, а також проаналізовані фактори розвитку експортного потенціалу. В роботі досліджено еволюцію наукової думки щодо визначення поняття «потенціал», узагальнено погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо тлумачення змісту та складових експортного потенціалу підприємства, визначено його місце в системі економічного потенціалу підприємства. У сукупності основних підходів до визначення експортного потенціалу визначено такі підходи: структурно-функціональний, ресурсний та результативний. На основі всебічного розгляду наукових трактувань економічної категорії «експортний потенціал» та синтезу визначених підходів запропоновано його розглядати як сукупність ресурсів та факторів, ефективне поєднання яких зумовлює можливості виробляти та реалізовувати продукцію підприємства на зовнішніх ринках при збереженні економічної та екологічної безпеки країни. Виявлено, що експортний потенціал являє собою сукупність складових, які перебувають у процесі постійної взаємодії та є умовою для ефективного виходу підприємств на зовнішні ринки або створення можливостей для такого виходу. До цих складових відносять: виробничий, інноваційний, управлінський, маркетинговий та логістичний потенціали. В роботі досліджено еволюцію наукової думки щодо визначення поняття «потенціал», узагальнено погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо тлумачення змісту та складових експортного потенціалу підприємства, визначено його місце в системі економічного потенціалу підприємства. У сукупності основних підходів до визначення експортного потенціалу визначено такі підходи: структурно-функціональний, ресурсний та результативний. На основі всебічного розгляду наукових трактувань економічної категорії «експортний потенціал» та синтезу визначених підходів запропоновано його розглядати як сукупність ресурсів та факторів, ефективне поєднання яких зумовлює можливості виробляти та реалізовувати продукцію підприємства на зовнішніх ринках при збереженні економічної та екологічної безпеки країни. Виявлено, що експортний потенціал являє собою сукупність складових, які перебувають у процесі постійної взаємодії та є умовою для ефективного виходу підприємств на зовнішні ринки або створення можливостей для такого виходу. До цих складових відносять: виробничий, інноваційний, управлінський, маркетинговий та логістичний потенціали. В роботі досліджено еволюцію наукової думки щодо визначення поняття «потенціал», узагальнено погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо тлумачення змісту та складових експортного потенціалу підприємства, визначено його місце в системі економічного потенціалу підприємства. У сукупності основних підходів до визначення експортного потенціалу визначено такі підходи: структурно-функціональний, ресурсний та результативний. На основі всебічного розгляду наукових трактувань економічної категорії «експортний потенціал» та синтезу визначених підходів запропоновано його розглядати як сукупність ресурсів та факторів, ефективне поєднання яких зумовлює можливості виробляти та реалізовувати продукцію підприємства на зовнішніх ринках при збереженні економічної та екологічної безпеки країни. Виявлено, що експортний потенціал являє собою сукупність складових, які перебувають у процесі постійної взаємодії та є умовою для ефективного виходу підприємств на зовнішні ринки або створення можливостей для такого виходу. До цих складових відносять: виробничий, інноваційний, управлінський, маркетинговий та логістичний потенціали.Визначено, що формування та розвиток експортного потенціалу відбуваються під дією внутрішніх та зовнішніх чинників. Удосконалено методичний підхід до класифікації чинників розвитку експортного потенціалу аграрного підприємства шляхом застосування критерію їх віднесення до зовнішнього та внутрішнього середовища суб’єкта економічних відносин, а також критерію інтенсивності впливу на формування і реалізацію можливостей виробництва продукції та її експорту. Враховуючи зазначене виділено чинники пропозиції, чинники попиту, інституційні чинники та інфраструктурні чинники. Дослідження методів оцінки експортного потенціалу дали можливість узагальнити та доповнити їх класифікаційні ознаки: за сутністю потенціалу, за рівнем складності, за одиницями виміру, за способами оцінки, за об’єктами оцінки, за ознакою застосовуваних параметрів оцінки. В роботі запропоновано методичний підхід на основі методу «Квадрат потенціалу» для відносної оцінки експортного потенціалу підприємств. Даний методичний підхід полягає в оцінці груп показників, що відображають стан таких складових як: «Виробництво, розподіл та збут продукції», «Організаційна структура та менеджмент», «Маркетинг» та «Фінанси» підприємств. Дану методику було скориговано та сформований новий перелік показників, що входять до перелічених груп, з урахуванням специфіки діяльності сільськогосподарських підприємств та їх експортного напряму. Зазначено, що даний метод може бути використаний менеджментом сільськогосподарських підприємств для визначення резервів нарощення експортного потенціалу, а також потенційними інвесторами для визначення пріоритетних об’єктів інвестування. Досліджено та визначено сучасні тенденції розвитку вітчизняного виробництва зерна ячменю, проаналізовано особливості організації українського експорту зерна ячменю. Встановлено, що основними експортерами ячменю в Україні є агрохолдинги. На долю сільськогосподарських підприємств в структурі експорту приходиться менше одного відсотка. В роботі набуло подальшого розвитку економіко-математичне моделювання оцінки впливу на обсяги експорту зерна ячменю найвагоміших чинників з визначенням внесків кожного з них в його динаміку, що дозволяє прогнозувати обсяги експорту ячменю та приймати обґрунтовані управлінські рішення стосовно формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств. На основі кореляційно-регресійного аналізу встановлено залежність обсягу експорту від таких факторів: експортна ціна зерна пшениці, експортна ціна зерна ячменю, обсяг експорту зерна пшениці Україною, співвідношення світової ціни на зерно ячменю до внутрішньої ціни; валовий збір зерна ячменю в Україні. Здійснено аналіз ефективності виробництва та експорту зерна ячменю сільськогосподарськими підприємствами Харківської області. Виявлено, що найбільша ефективність виробництва зерна ячменю характерна для підприємств з більш високою урожайністю, що забезпечує, в свою чергу, більш низьку собівартість одиниці продукції. Визначено, що за досягнутого рівня продуктивних технологій та раціональної структури посівів можливий валовий збір зерна ячменю може скласти 13,4 млн. т. Враховуючи рівень внутрішнього споживання, необхідність перехідних запасів, з урахуванням логістичних можливостей потенційні обсяги експорту зерна ячменю оцінені на рівні 8 млн. т. З метою ідентифікації експортних можливостей сільськогосподарських підприємств було використано адаптований метод «Квадрат потенціалу». Відносна оцінки експортного потенціалу за допомогою даної методики дала можливість визначити, які з досліджуваних підприємств мають найбільш високий та збалансований експортний потенціал. Застосування даної методики дозволяє оцінити основні складові діяльності сільськогосподарських підприємств, їхню виробничу, організаційну, фінансову та експортну спроможність та визначити недоліки, які необхідно виправити в майбутньому. В роботі визначено, що одним із стратегічних напрямів розвитку експортного потенціалу зерна ячменю може стати його органічне виробництво. Цьому сприяє високий попит на органічне зерно на світовому ринку та вищі світові ціни. Значний природно-ресурсний потенціал України створює умови для розвитку органічного напрямку сільськогосподарського виробництва. Основними ринками збуту органічного зерна можуть стати ринки країн Європейського Союзу, які є ближчими географічно та мають зростаючий попит на органічну продукцію. Іншим напрямом розвитку експортного потенціалу зерна ячменю визначено географічну диверсифікацію його експорту. Одним з перспективних ринків збуту для українських експортерів зі значним потенціалом споживання розглядається ринок Китаю, важливою умовою для збільшення обсягів експорту на ринок якого є відповідність зерна фітосанітарним нормам. Зроблено висновок про те, що важливий вплив на формування та розвиток експортного потенціалу зерна ячменю має інституційна складова, тобто державне регулювання аграрного сектора економіки України, яке розглядається як сукупність методів, форм, інструментів та інститутів для забезпечення стійкого розвитку аграрного сектору економіки, підтримки продовольчої безпеки держави та розвитку експортного потенціалу з урахуванням порівняльних переваг країни та факторів глобалізаційного розвитку Застосування системного підходу до регулювання зернового ринку, імплементація стабільних правил господарської діяльності є необхідною умовою для стабільного розвитку виробництва зерна ячменю та розвитку його експортного потенціалу. Зазначено, що механізм державного регулювання та стимулювання розвитку експортного потенціалу зерна повинен включати: інституційне забезпечення, грошово-кредитне регулювання, бюджетно-податкове регулювання, зовнішньоекономічне регулювання, інноваційно-інвестиційне регулювання, антимонопольне регулювання. Взаємодія цих складових сприятиме повноцінному розвитку експортного потенціалу як окремих сільськогосподарських підприємств, так і країни в цілому. В роботі звертається увага на те, що одним з дієвих інструментаріїв формування та розвитку експортного потенціалу підприємств-виробників зерна ячменю має стати заготівельно-збутова кооперація, основними функціями якої мають бути: інформаційно-комунікаційна, інвестиційна, ціноутворююча, заготівельна та збутова. На основі проведеного SWOT-аналізу виявлені сильні сторони заготівельно-збутового кооперативу: зменшення витрат на виробництво та реалізацію зерна внаслідок позитивного ефекту масштабу, можливість максимізації доходів членів кооперативу, збільшення питомої ваги на внутрішньому ринку зерна та можливість виходу на зовнішні ринки; його слабкі сторони – законодавча неврегульованість процесу виходу з кооперативу та умов оподаткування, можливий тиск на індивідуальні господарські рішення членів кооперативу; його основні можливості – лобіювання інтересів членів кооперативу та юридичний супровід діяльності кооперативу; його загрози – непередбачувані зміни законодавчої бази та конкуренція з боку великих агрокомпаній. На основі оцінки ефективності діяльності заготівельно-збутового кооперативу було виявлено зростання рентабельності та прибутку на 1 тонну в порівнянні з реалізацією зерна підприємствами самостійно. Виявлено, що для мінімізації зовнішніх загроз функціонування та розвитку сільськогосподарських кооперативів необхідним є формування та впровадження виваженої та стабільної державної політики, розвиток та узгодження законодавчої бази щодо діяльності, оподаткування, надання державної допомоги кооперативам. Для підвищення ефективності діяльності заготівельно-збутових кооперативів запропоновано створення регіонального союзу кооперативів, як платформи узгодження та захисту економічних інтересів, інформаційно-консультаційного забезпечення, юридичного супроводу кооперативів-членів. EN: Dissertation for the degree of a candidate of economic sciences (doctor of philosophy) in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by the types of economic activity) (051 – Economy). – Kharkiv Petro Vasilenko National Technical University of Agriculture, Tavria State Agrotechnological University, Melitopol, 2017. The dissertation is devoted to research and substantiation of theoretical and methodological positions of identification and evaluation of export potential of agrarian enterprises and development of practical recommendations on the directions of its development. In this work the methods of estimation are investigated, as well as factors of development of export potential are analyzed. The paper investigates the evolution of scientific thought in defining the concept of «potential», generalizes the views of domestic and foreign scientists on the interpretation of the content and components of the export potential of the enterprise, its place in the system of economic potential of the enterprise. In the set of basic approaches to the definition of export potential, the following approaches are defined: structural-functional, resourceful and effective. On the basis of the comprehensive consideration of scientific interpretations of the economic category «export potential» and the synthesis of certain approaches, it is proposed to consider it as a combination of resources and factors, the effective combination of which makes it possible to produce and sell the company's products in foreign markets while preserving the country's economic and environmental security. It is revealed that the export potential is a set of components that are in the process of constant interaction and is a condition for the effective exit of enterprises into foreign markets or creating opportunities for such an exit. These components include: production, innovation, management, marketing and logistics potential. It is determined that the formation and development of export potential takes place under the influence of internal and external factors. The methodical approach to the classification of factors of development of the export potential of the agrarian enterprise by applying the criterion of their attribution to the external and internal environment of the subject of economic relations, as well as the criterion of the intensity of influence on the formation and realization of the possibilities of production and its export, has been improved. Taking into account the above mentioned factors of supply, demand factors, institutional factors and infrastructure factors. Investigation of the methods used to assess the export potential made it possible to generalize and supplement their classification characteristics: on the essence of the potential, on the level of complexity, on the units of measurement, on the methods of evaluation, on the objects of evaluation, on the basis of the applied parameters of evaluation. The methodical approach based on the «Square of Potential» method for relative estimation of export potential of enterprises is proposed in the work. This methodological approach is to assess groups of indicators that reflect the state of such components as: «Production, distribution and marketing of products», «Organizational structure and management», «Marketing» and «Finance» enterprises. This technique has been adjusted and a new list of indicators included in the above groups has been formed, taking into account the specifics of the activity of agricultural enterprises and their export direction. It is noted that this method can be used by the management of agricultural enterprises to determine the reserves of the expansion of export potential, as well as potential investors for the identification of priority investment objects. The modern tendencies of development of domestic production of barley grain are investigated and determined, peculiarities of organization of Ukrainian grain barley export are analyzed. It was established that the main exporters of barley in Ukraine are agroholdings. The share of agricultural enterprises in the structure of exports accounts for less than one percent. In this work, further economic and mathematical modeling of the impact of barley grain exports on the most important factors has been further developed, with the determination of the contributions of each of them in its dynamics, which allows forecasting the export of barley and make informed management decisions regarding the formation and implementation of export potential of agrarian enterprises. On the basis of the correlation-regression analysis, the dependence of the export of barley grain on the following factors was established: export price of wheat grain, export price of barley grain, wheat grain export to Ukraine, correlation of world price for barley grain to domestic price; Gross harvest of barley grain in Ukraine. The analysis of the efficiency of production and export of barley grain by agricultural enterprises of Kharkiv region is carried out. It was found that the greatest productivity of barley grain production is characteristic for enterprises with higher productivity, which, in turn, provides lower cost per unit of production. It is determined that for the achieved level of productive technologies and rational crop structure, the gross harvesting of grain of barley may amount to 13.4 million tons. Taking into account the level of domestic consumption, the need for transitional stocks, taking into account logistic possibilities, the potential export volumes of barley grain are estimated at 8 million tons. In order to identify the export opportunities of agricultural enterprises, an adapted «Square of Potential» method was used. Relative estimation of export potential by this method gave an opportunity to determine which of the investigated enterprises have the highest and balanced export potential. The application of this methodology allows us to assess the main components of agricultural enterprises, their production, organizational, financial and export capacities, and to identify the shortcomings that need to be corrected in the future. It is determined that one of the strategic directions of development of the export potential of barley grain may be its organic production. This is due to the high demand for organic grain in the world market and higher world prices. Significant natural resource potential of Ukraine creates conditions for the development of the organic direction of agricultural production. It is noted that the main markets for organic grain sales may be markets of European Union countries which are closer geographically and have a growing demand for organic products. Another area of development of the export potential of barley grain is the geographical diversification of its exports. One of the promising markets for Ukrainian exporters with a significant potential for consumption is the Chinese market, an important condition for increasing export volumes on the market is grain compliance with phytosanitary standards. It was concluded that the institutional component of the state regulation of the agrarian sector of the Ukrainian economy, which is considered as a set of methods, forms, tools and institutions for the sustainable development of the agrarian sector of the economy, support of food security, has an important influence on the formation and development of the export potential of barley grain. State and export potential development taking into account comparative advantages of the country and factors of globalization development. The application of a systematic approach to the regulation of the grain market, the implementation of stable rules of economic activity is a prerequisite for the stable development of barley grain production and development of its export potential. It is noted that the mechanism of state regulation and stimulation of development of export potential of grain should include: institutional support, monetary regulation, fiscal regulation, foreign economic regulation, innovation and investment regulation, antimonopoly regulation. The interaction of these components will contribute to the full development of export potential of both individual agricultural enterprises and the country as a whole. The paper draws attention to the fact that one of the effective tools for the formation and development of export potential of barley grain-producing enterprises should be procurement and sales cooperation, the main functions of which should be: information and communication, investment, pricing, procurement and marketing. Based on the SWOT analysis, the strengths of the harvesting and marketing cooperative were identified: reduction of production costs and grain sales due to the positive effect of scale, the possibility of maximizing the income of the members of the cooperative, increasing the share of grain in the domestic market and the possibility of entering foreign markets; Its weaknesses - legislative unregulated exit process of the cooperative and tax conditions, possible pressure on the individual economic decisions of the members of the cooperative; His main features are lobbying the interests of members of the cooperative and legal support of the cooperative activity; Its threats are unpredictable changes in the legislative framework and competition from large agricultural companies. On the basis of the evaluation of the efficiency of the activity of the harvesting and marketing cooperative, the growth of profitability and profit by 1 ton compared to the sale of grain of barley by enterprises independently. It was revealed that in order to minimize the external threats to the functioning and development of agricultural cooperatives, it is necessary to formulate and implement a balanced and stable state policy, to develop and harmonize the legislative framework for activities, taxation, provision of state aid to cooperatives. In order to increase the efficiency of the activity of stock-purchase cooperatives, the creation of a regional union of cooperatives, as a platform for the coordination and protection of economic interests, information and consultation, legal support of member cooperatives, was proposed.