Риси літературної течїї бідермейєр в поезії А. фон Дросте-Гюльсхоф

Abstract

UK: Стаття присвячена аналізу творчості видатної німецької поетеси А. фон Дросте-Гюльсхоф (1797–1848) в аспекті виявлення специфічних рис, властивих літературній течії бідермейєр. Вивчаються особливості характерних для літературного бідермейєру ідейних програм, емоційних компонентів поетичного тексту, специфіка втілення своєрідного локусу (родинного включно) та системи образів персонажів. На основі аналізу досліджень німецьких культурологів та зарубіжних і вітчизняних дростезнавців визначаються перегук та подібність, що дозволяють залічити Дросте до поетів бідермейєру. Зв’язок Дросте з бідермейєром простежується, зокрема, у прихильному за модальністю зображення використанні нею категорії «старого доброго часу» та ностальгії за прекрасною ілюзією минулого ідилічного існування. Резонуючу схожість виявляють також окреслені портрети персонажів на тлі реалій повсякденного побуту, проголошення первинності сімейних цінностей та релігійності. Вивчення образів та ідей Дросте у зв’язку з філософською думкою епохи переконує, що Дросте не укладається у відведені їй межі бідермейєру, поетеса виходить за його границі через властивий їй постійний пошук себе, прагнення дійти суті життя, відкрите читачеві прогресування думок і почуттів, властивих як ліричним героям, так і авторському «я». Проведений аналіз віршів дозволяє стверджувати, що домінуюча гуманістична концепція у поетичних творах Дросте долає рамки характерних рис поетики бідермейєру. RU: Статья посвящена анализу творчества выдающейся немецкой поэтессы А. фон Дросте-Гюльсхоф (1797–1848) в аспекте выявления специфических черт, присущих литературному течению бидермейер. Изучаются особенности характерных для литературного бидермейера идейных программ, эмоциональных компонентов поэтического текста, специфика воплощения своеобразного локуса (семейного включительно) и системы образов персонажей. На основе анализа исследований немецких культурологов, а также зарубежных и отечественных дростеведов определяются перекликание и сходство, позволяющие причислить Дросте к поэтам бидермейера. Связь Дросте с бидермейером прослеживается, в частности, в благосклонном по модальности изображения использовании ею категории «старого доброго времени» и ностальгии по прекрасной иллюзии прошлого идиллического существования. Резонирующее сходство обнаруживают также очерченные портреты персонажей на фоне реалий повседневного быта, провозглашение первичности семейных ценностей и религиозности. Изучение образов и идей Дросте в связи с философской мыслью эпохи убеждает, что Дросте не укладывается в отведенные ей рамки бидермейера, поэтесса выходит за его границы благодаря присущему ей постоянному поиску себя, стремлению осознать суть жизни, благодаря открытому читателю прогрессированию мыслей и чувств, присущих как лирическим героям, так и авторскому «я». Проведенный анализ стихотворений позволяет утверждать, что доминирующая гуманистическая концепция в поэтических произведениях Дросте преодолевает рамки характерных черт поэтики бидермейера. EN: The article is devoted to the analysis of the work of the outstanding German poet A. von Droste-Hulshof (1797–1848 ) in the aspect of eliciting the specific features inherent in the literary Biedermeier movement. The features of the ideological programs characteristic for the literary Biedermeier movement, the emotional components of the poetic text, the specificity of the embodiment of a peculiar locus (family inclusive) and the character system is studied. Based on the analysis of the studies of German culture experts, as well as foreign and native Droste researchers, the commonality and similarities that allow reckoning Droste one of the Biedermeier movement are determined. Droste’s correlation with the Biedermeier movement can be deduced, in particular, from her favor of the image modality in using the category of "good old time" and nostalgia for the beautiful illusion of the past idyllic existence. The resembling likeness is also revealed by the character portraits shown against the background of everyday life realities, by proclamation of family values and religiosity priority. Studying Droste’s images and ideas in connection with philosophical idea of her epoch convinces that Droste does not fit into the Biedermeier movement confines, the poet goes beyond its limits due to congenital constant search for herself, due to aspiration to perceive the meaning of life, thanks to open to a reader thought and feeling progression inherent in both lyrical heroes, and author's "me". The analysis of the poems makes it possible to assert that the dominant humanistic conception in the poetic works of Droste overcomes the characteristic feature frame of the Biedermeier movement poetics.