Аналіз та напрями удосконалення теплообмінників біогазових установок

Abstract

UA: У даний час у світовій практиці для утилізації гною та інших органічних відходів отримали широке розповсюдження біогазові установки. Ці установки обробляють гній та гнойові стоки в анаеробних умовах, а продуктами їх переробки є біологічний газ та високоякісні органічні добрива. Під час зброджування в гної розвивається мікрофлора, яка послідовно руйнує органічні речовини до кислот, а останні під дією синтрофних бактерій і метанотвірних перетворюються на газоподібні продукти - метан і вуглекислоту. Одночасно при зброджуванні гною забезпечується його дезодорація, дегельмінтизація, переклад добрив речовин, у легкозасвоювану рослинами форму [1]. Однак, незважаючи на позитивні ефекти анаеробної обробки гною в біогазових реакторах, серйозним гальмом їх впровадження в сільське господарство України є їх відносно низька енергетична ефективність при виробництві біогазу (до 60% біогазу, що виділився, використовується установкою для потреб). Анаеробне зброджування субстрату вологістю 90-95 % – енергоємний процес, на проведення якого витрачається значна кількість енергії біогазу. Аналіз витрат енергії на підтримку процесу показує, що її основна частина витрачається на нагрівання субстрату до температури зброджування.