Формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі

Abstract

UA: Дисертаційна робота присвячена дослідженню та обґрунтуванню теоретико-методологічних положень ідентифікації та оцінки експортного потенціалу підприємств зернової галузі та розробці практичних рекомендацій по напрямкам його розвитку. В роботі досліджені методи оцінки, а також проаналізовані фактори розвитку експортного потенціалу. В роботі досліджено еволюцію наукової думки щодо визначення поняття «потенціал», узагальнено погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо тлумачення змісту та складових експортного потенціалу підприємства, визначено його місце в системі економічного потенціалу підприємства. Встановлено, що експортний потенціал підприємств зернової галузі – це існуюча або потенційна спроможність підприємства, яка визначається сукупністю його виробничого, фінансового, кадрового і маркетингового потенціалів під впливом мікро та макрофакторів бізнес-середовища здійснювати успішну маркетингову діяльність на світовому ринку агропродовольчої продукції. У сукупності основних підходів до визначення експортного потенціалу визначено такі підходи: структурно-функціональний, ресурсний та результативний. На основі всебічного розгляду наукових трактувань економічної категорії «експортний потенціал» та синтезу визначених підходів запропоновано виділити 5 складових елементів експортного потенціалу підприємств зернової галузі: виробничий, економічний, маркетинговий, управлінський та кадровий потенціали. Доцільно поділити означені елементи експортного потенціалу на два блоки: блок ресурсів (виробничий та економічний потенціали) та блок компетенцій (якість системи менеджменту, організаційна структура, мікроклімат у колективі, взаємовідносини з партнерами, рівень розвитку маркетингової діяльності насіннєвого підприємства). Зазначено, що дані методичні підходи можуть бути використаними менеджментом сільськогосподарських підприємств для визначення резервів нарощення експортного потенціалу, а також потенційними інвесторами для визначення пріоритетних об’єктів інвестування. Дослідження методів оцінки експортного потенціалу дали можливість узагальнити та доповнити їх класифікаційні ознаки: за сутністю потенціалу, за рівнем складності, за одиницями виміру, за способами оцінки, за об’єктами оцінки, за ознакою застосовуваних параметрів оцінки. Обґрунтовані тенденції розвитку вітчизняного виробництва зерна, проаналізовано особливості організації українського експорту зерна кукурудзи. Встановлено, що основними експортерами зерна в Україні є агрохолдинги. Вони виділяють значні кошти для забезпечення потреб власних насіннєвих господарств, які селекціонують елітне насіння для потреб сільськогосподарських підприємств холдингу, а також продають його на внутрішньому ринку України та за кордон. В роботі набуло подальшого розвитку економіко-математичне моделювання оцінки впливу на обсяги експорту зерна найвагоміших чинників з визначенням внесків кожного з них в його динаміку, що дозволяє прогнозувати обсяги експорту зерна та приймати обґрунтовані управлінські рішення стосовно формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств. На основі кореляційно-регресійного аналізу встановлено залежність обсягу експорту від таких факторів: експортна ціна зерна кукурудзи, експортна ціна зерна пшениці та, відповідно, обсяги експорту зерна кукурудзи та пшениці Україною, співвідношення світової ціни на дані види зерна до внутрішньої ціни; валові збори зерна в Україні. Проаналізовано економіко-господарську діяльності одного з провідних насіннєвих підприємств Київської області, яке займається селекцією насіння кукурудзи та озимої пшениці – ТОВ «Агрофірма Колос». Основними напрямками діяльності ТОВ «Агрофірма «Колос» є рослинництво, тваринництво, переробка продукції власного виробництва та наукова діяльність. В господарстві культивується близько 20 сортів озимої пшениці та 15 гібридів кукурудзи. Дослідженнями доведено, що вітчизняні гібриди насіння кукурудзи є високопродуктивними, пристосованими до природно-кліматичних умов України і мають потенціал врожайності від 12,5 до 15 т/га. Оцінка експортного потенціалу підприємств зернової галузі свідчить, що серед досліджуваних сільськогосподарських підприємств найвищий рівень експортного потенціалу має ТОВ «Агрофірма Колос», оскільки інтегральний показник становий 0,44, що є вищим в порівнянні з іншими підприємствами. Зазначимо, що високе значення даного показника обумовлено в свою чергу вищим рівнем виробничого, економічного, маркетингового та управлінського потенціалів. Найнижчий рівень експортного потенціалу має СТОВ «Ліщинське» - 0,307. Варто відмітити, що незважаючи на досить високий рівень виробничого потенціалу, дане підприємство має значно нижчі рівні використання виробничого та маркетингового потенціалів. Результати проведеного аналізу матриці Бостонської консалтингової групи дозволяють запропонувати досліджуваним підприємствам обрати наступні стратегії розвитку. Так, пропонуємо ТОВ «Агрофірма «Колос» обрати стратегію диверсифікації, СТОВ «Ліщинське» - стратегію інтеграційного розвитку, Державне підприємство «Дослідне господарство «Черкаське» - стратегію економічного зростання на основі інновацій. Іншим напрямом розвитку експортного потенціалу зерна України визначено географічну диверсифікацію його експорту. Одним з перспективних ринків збуту зерна кукурудзи для українських експортерів зі значним потенціалом споживання розглядаються ринки: Єгипту (у 2017/2018 МР обсяг виробництва був на рівні 6 млн. т. при внутрішньому споживанні 15,9 млн. т); Європейського Союзу – Нідерландів, Італії, Іспанії, Бельгії (у 2017/2018 МР обсяг виробництва був на рівні 60,091 млн. т. при внутрішньому споживанні 64,931 млн. т); Ірану; Туреччини; Південної Кореї; Ізраїлю; Тунісу; ПАР та Йорданії. Важливою умовою для збільшення обсягів експорту є відповідність зерна фітосанітарним нормам. Зроблено висновок про те, що важливий вплив на формування та розвиток експортного потенціалу зерна має інституційна складова, тобто державне регулювання аграрного сектора економіки України, яке розглядається як сукупність методів, форм, інструментів та інститутів для забезпечення стійкого розвитку аграрного сектору економіки, підтримки продовольчої безпеки держави та розвитку експортного потенціалу з урахуванням порівняльних переваг країни та факторів глобалізаційного розвитку. Застосування системного підходу до регулювання зернового ринку, імплементація стабільних правил господарської діяльності є необхідною умовою для стабільного розвитку виробництва зерна та розвитку його експортного потенціалу. Зазначено, що механізм державного регулювання та стимулювання розвитку експортного потенціалу зерна повинен включати: інституційне забезпечення, грошово-кредитне, бюджетно-податкове, зовнішньоекономічне, інноваційно-інвестиційне, антимонопольне регулювання. Взаємодія цих складових сприятиме повноцінному розвитку експортного потенціалу як окремих сільськогосподарських підприємств, так і країни вцілому. За середнім прогнозом у 2023 р. товаровиробники зможуть експортувати зернових культур на рівні 56,6 млн. т, в тому числі кукурудзи – 32,3 млн. т. Враховуючи ризики у виробничій діяльності сільськогосподарських товаровиробників та невизначеність економічних процесів в майбутньому, запропоновано також песимістичний та оптимістичний прогнози експорту зернових, відповідно, 52,1 і 60,1 млн. т. Сформовано концептуальні засади підвищення дієвості процесу формування експортного потенціалу в аграрних формуваннях на основі переходу до засад стійкого розвитку, удосконалення механізму управління та порядку оцінки результатів реалізації інструментів і заходів. Досліджено, що основними проблемами у сфері вітчизняної селекції в рослинництві є: відсутність можливості отримання матеріальної винагороди (роялті) вітчизняними селекціонерами за результатами практичного використання створеної ними продукції через недосконалість чинного законодавства у сфері використання інтелектуальної власності; відсутність державної підтримки сортів високих репродукцій та їхнього впровадження, технологій підготовки молодих кадрів селекціонерів, стратегії ресурсного забезпечення селекційної діяльності. Доведено, що вихід України, як рівноправного партнера на міжнародний ринок, розширення експорту зерна та подальша інтеграція в Європейську маркетингову мережу вимагає досягнення українським законодавством еквівалентності нормам ЄС, а надалі постійного підтвердження відповідності європейським та міжнародним стандартам. Основні наукові положення, обґрунтовані в дисертації, поглиблюють теоретичні, методичні та практичні знання з питань формування економічного потенціалу підприємствах зернової галузі України. EN: The dissertation is devoted to research and substantiation of theoretical and methodological positions of identification and evaluation of export potential enterprises of grain industry and development of practical recommendations on the directions of its development. In this work the methods of estimation are investigated, as well as factors of development of export potential are analyzed. The paper researched the evolution of scientific thought in defining the concept of «potential», generalizes the views of domestic and foreign scientists on the interpretation of the content and components of the export potential of the enterprise, its place in the system of economic potential. It was established that the export potential of grain industry’s enterprises is the existing or potential capacity of the enterprise, which is determined by the set of its production, financial, personnel and marketing potentials under the influence of micro and macro factors of the business environment to carry out successful marketing activities in the global agri-food market. In the set of basic approaches to determine of export potential, the following approaches are defined: structural-functional, resourceful and effective. On the basis of comprehensive consideration of scientific interpretations of the economic category «export potential» and the synthesis of certain approaches, it is offered to allocate 5 constituent elements of export potential of the enterprises of grain branch: production, economic, marketing, administrative and human resources. It is advisable to divide these elements of export potential into two blocks: block of resources (production and economic potentials) and block of competencies (quality of management system, organizational structure, microclimate in the team, relationships with partners, the level of marketing activities of seed enterprises). It is noted that these methodological approaches can be used by the management of agricultural enterprises to determine the reserves of export potential, as well as potential investors to determine the priority objects of investment. Research of export potential estimating methods made it possible to summarize and supplement their classification features: by the essence of potential, by the level of complexity, by the units of measurement, by the methods of evaluation, by the objects of evaluation, by the characteristics of the applied evaluation parameters. The domestic grain production development tendencies are substantiated; the peculiarities of organizing the Ukrainian corn grain export are analyzed. It was established that the main exporters of grain in Ukraine are agri holdings. They allocate significant funds to meet the needs of their own seed farms, which select elite seeds for the holding's agricultural enterprises’ needs, as well as sell it on the domestic market and abroad. In scientific work has been further developed the economic and mathematical modeling impact assessments on grain exports of the most important factors with defining the contributions of each of them in its dynamics, which allows forecasting grain exports and making reasonable management decisions regarding the formation and implementation the agricultural enterprises’ export potential. Based on correlation-regression analysis, the dependence of exports on the following factors was established, such as: the export price of corn grain, the export price of wheat grain and, accordingly, the volume of exports of corn and wheat by Ukraine, the ratio of world prices for these grains to domestic prices; gross grain harvest in Ukraine. The economic activity of one of the leading seed enterprises of Kyiv region, which is engaged in the selection of corn and winter wheat seeds - LLC “Agrofirma Kolos” is analyzed. The main activities of LLC “Agrofirma Kolos” are crop production, animal husbandry, processing of own production and scientific activity. The farm cultivates about 20 varieties of winter wheat and 15 hybrids of corn. The research has proved that domestic hybrids of corn seeds are highly productive, adapted to the natural and climatic conditions of Ukraine and have a yield potential from 12,5 to 15 t/ha. The assessment of the grain enterprises’ export potential shows that among the surveyed agricultural enterprises the highest level of export potential has LLC "Agrofirma Kolos", as the integrated indicator is 0.44, which is higher compared to other enterprises. Note, that the high value of this indicator is due to the higher level of production, economic, marketing and management potential. The lowest level of export potential has LLC “Lishchynske” – 0,307. It should be noted that despite the relatively high level of production potential, this company has much lower levels of usage the production and marketing potential. The results of the analysis of the Boston Consulting Group Matrix allow us to suggest the studied companies to choose the following development strategies. Thus, we offer LLC “Agrofirma Kolos” to choose a diversification strategy, LLC “Lishchynske” – an integration development strategy, State Enterprise “Experimental Farm Cherkaske“– an economic growth strategy based on innovations. Another direction of development the export potential of grain in Ukraine is defined the geographical diversification of its exports. One of the promising markets for corn grain for Ukrainian exporters with significant consumption potential is considered to be the following market: Egypt (in 2017/2018 MY the volume of production was at the level of 6 million tons with domestic consumption of 15,9 million tons); European Union - the Netherlands, Italy, Spain, Belgium (in 2017/2018 MY production was at the level of 60,091 million tons with domestic consumption of 64,931 million tons); Iran; Turkey; South Korea; Israel; Tunisia; South Africa and Jordan. The important condition for increasing exports is the compliance of grain with phytosanitary standards. It is concluded that an important influence on the formation and development of grain export potential has the institutional component, scilicet state regulation of the agricultural sector of Ukraine, which is considered as a set of methods, forms, tools and institutions to ensure sustainable development of the agricultural sector and the development of export potential, taking into account the comparative advantages of the country and the factors of globalization's development. The systematic approach’s application to the grain market regulation, the implementation of stable rules of economic activity is a necessary condition for the stable development of grain production and the development of its export potential. It is noted that the state regulation mechanism and stimulation of the grain export potential should include: institutional support, monetary, fiscal, foreign economic, innovation and investment, antitrust regulation. It is noted that the state mechanism of regulation and stimulation of the grain export potential should include: institutional support, monetary, fiscal, foreign economic, innovation and investment, antitrust regulation. The interaction of these components will contribute to the full development of the export potential both particular agricultural enterprises and the country. According to the average forecast in 2023, producers are able to export grain crops by 56,6 million tons, including corn – 32,3 million tons. Considering the risks in the production activities of agricultural producers and the uncertainty of economic processes in the future, were also proposed pessimistic and optimistic forecasts of grain exports, respectively, 52,1 and 60,1 million tons. Conceptual bases of increase the efficiency of an export potential’s formation process in agrarian formations on the basic of transition to bases of sustainable development, improvement of the management mechanism and the estimation order of the realization results of tools and actions are formed. It is investigated that the main problems in the field of domestic selection in crop production are: lack of opportunity to receive material rewards (royalties) by domestic plant breeders as a result of practical usage of their products due to imperfections of current legislation in the field of intellectual property; lack of state support for varieties of high reproductions and their implementation, technologies for training young plant breeders, strategies for resource provision of breeding activities. It is proved that Ukraine's entry, as an equal partner on the international market, expansion of grain exports and further integration into the European marketing network, requires Ukrainian legislation to achieve equivalence with EU norms, and further constant confirmation of compliance with European and international standards. The main scientific conditions, which are substantiated in the dissertation, deepen the theoretical, methodical and practical knowledge on the issues of the economic potential enterprises’ formation of grain industry of Ukraine.