Практичні приклади та переваги використання інтерактивних методів навчання при викладанні дисциплін екологічного спрямування

Abstract

ENG: The main priority in teaching environmental disciplines is to create a spatial understanding of the systemic nature of processes occurring at different levels of ecosystems and to create awareness of environmental changes that are occurring rapidly on a global scale. A distinctive feature when working with applicants for other specialties is that ecology is unlikely to become their future professional priority, but during the course of their studies, they should clearly realize that the environmental component is one of the key foundations of sustainable development, a potential for international cooperation in all professional fields, without exception. It is an environmentally conscious approach that should become the basis for further professional activity, a worldview concept, and an everyday habit of every person. The article analyzes the interactive forms, methods, techniques, and technologies of vocational training that are recognized as the most effective and, for many years, have been holding the predominant position among the recommended approaches for use in the educational process. Such forms of education show high efficiency in teaching environmental disciplines in higher education institutions. Through joint interaction between the participants of the educational process, there is an exchange of information, modeling of problem situations and building the concept of their joint solution, immersion in a real atmosphere of joint communication, discussion, and summarizing the results. This approach allows you to intensify the learning process, make it more interesting, and most importantly, more effective. Based on my own experience of teaching environmental disciplines, I have identified a list of interactive methods that can be used in the educational process to significantly increase the percentage of material perception by higher education students. The use of any of the proposed methods is accompanied by collective discussion, analysis, and synthesis of information, summarizing general ideas and suggestions.///////// UA: Дисципліни екологічного спрямування є обов’язковими компонентами різних освітніх програм, наприклад: 131 «Комп’ютерне проектування і дизайн», 133 «Комп’ютерний інжиніринг харчових і переробних виробництв», 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 193 «Геодезія та землеустрій» тощо. Необхідно зазначити, що ці дисципліни викладаються переважно на перших курсах і формують у здобувачів вищої освіти професійно-компетентнісне сприйняття раціональних принципів ресурсоспоживання та екологічних наслідків як конкретних виробничих процесів, так і окремих технологічних циклів. Основні пріоритети, які ставляться викладачем при викладанні дисциплін екологічного спрямування, – це створення просторового уявлення системності процесів на різних рівнях зв’язків в екосистемах, формування в здобувачів вищої освіти усвідомлення екологічних змін, які швидкими темпами відбуваються в глобальному масштабі. Відмінною рисою при роботі зі здобувачами неекологічних спеціальностей є те, що, скоріш за все, екологія не стане їх подальшим професійним пріоритетом, але вони мають чітко усвідомити, що екологічний складник – це один з ключових базисів сталого розвитку, потенціал для міжнародного співробітництва в усіх професійних сферах без винятку. Саме екологічно свідомий підхід має стати підґрунтям подальшої професійної діяльності, світоглядною концепцією та буденною звичкою кожної людини.