Українське історіописання голодомору в перебудовчий період

Abstract

UK: На зміну наукової парадигми дослідження теми вплинули процес перебудови та гласності в Радянському Союзі та результати президентсько-конгресової Комісії США з вивчення голоду 1932–1933 рр. в Україні. Українські публіцисти та краєзнавці (з 1987 р.), а за ними й офіційна історіографія (з 1990 р.) почали визнавати штучний характер Голодомору. У період перебудови завершився перехід провідного фахівця з історії УРСР міжвоєнної доби С. Кульчицького від заперечення до визнання штучного голоду і надалі – до розуміння його геноцидного характеру. Саме С. Кульчицький першим в Україні розвинув парадигмальну дотепер концепцію Дж. Мейса-Р. Лемкіна про Голодомор як геноцид українського народу. Новим методологічним підходом у світовій історіографії стало розмежування С. Кульчицьким голоду 1932 р. у СРСР та Голодомору 1933 р. у СРСР і на Кубані як принципово різних явищ. Перший мав функціональний, а другий – інтенціональний характер. У перебудовчий період в Україні сформувався широкий публічний дискурс науковців, публіцистів, політиків, традиції якого збереглися дотепер. Домінантній концепції голоду 1932/33 р. як геноциду українського народу протиставляється «права» етноцидна версія спланованого нищення українців Москвою або «ліве» тлумачення на виправдання дій Кремля об’єктивними обставинами, неврожаєм та саботажем українського селянства. Ще один, ліберальний, підхід зводиться до нівеляції уні- кальності голоду в Україні і заперечення термінів «Голодомор» і «геноцид» як нібито ідеологічних конструктів, що співзвучно з модернізаційними та ревізіоністськими теоріями за кордоном. Із недоліків наукового розроблення теми наприкінці 1980-х років відзначено недостатню фактологічну наповненість за браком відкритих архівних матеріалів та ідеологізований характер офіційної інтерпретації подій 1932/33 рр. в УСРР. Багато науковців змішували категорії для означення характеру голоду в Україні 1933 р. в діапазоні від «типовий голод через неврожай і недбалість» до «геноцид українського народу», а також переносили термін «Голодомор» на всі масові голодовки в Україні 1920–1940-х років. EN: The change in the scientific paradigm of research on the topic was influenced by the process of «perestroika» and «publicity» in the Soviet Union and the results of the US Presidential Congressional Commission to study the famine of 1932–1933 in Ukraine. Ukrainian publicists and local historians (since 1987), and official historiography (since 1990), began to recognize the artificial nature of the Holodomor. During the period of perestroika, the transition of the leading expert on the history of the Ukrainian SSR of the interwar period S. Kulchytsky from denial to the recognition of artificial famine and further to the understanding of its genocidal nature was completed. It was S. Kulchytsky was the first who developed the paradigmatic concept of J. Mace-R. Lemkin about the Holodomor as genocide of the Ukrainian people. The demarcation of S. Kulchytsky’s famine of 1932 in the USSR and the Holodomor of 1933 in the USSR and in the Kuban, as fundamentally different phenomena a new methodological approach in world historiography was. The first had a functional and the second an intentional character. During the perestroika period, a wide public discourse of scientists, publicists, and politicians was formed in Ukraine, the traditions of which have still prolonging. The dominant concept of the famine of 1932/33 as genocide of the Ukrainian people is contrasted with the «right» ethnocide version of the planned extermination of Ukrainians by Moscow or the «left» interpretation to justify the Kremlin’s actions by objective circumstances, failure of crops and sabotage of the Ukrainian peasantry. Another, liberal version deny uniqueness of the famine in Ukraine and the terms «Holodomor» and «genocide» as alleged ideological constructs, which is combine with modernization and revisionist theories abroad. Among the shortcomings of the scientific investigation of the topic in the late 1980s, the lack of factual content, due to the lack of open archival materials, and the ideological nature of the official interpretation of the events of 1932/33 in the USSR were noted. Many scholars mixed the categories and describe the nature of the famine in Ukraine in 1933, ranging from «typical famine due failure of crop and negligence» to «genocide of the Ukrainian people», and transferred the term «Holodomor» to all mass hunger strikes in Ukraine in the 1920s and 1940s.