Політична опозиція як об’єктивне явище суспільного життя

Abstract

UK: У суспільному житті будь-якої демократичної країни відносини між політичними опонентами будуються по лінії влада – опозиція, тобто опозиція – це об’єктивне явище суспільного життя. Ефективність діяльності політичної опозиції залежить від багатьох факторів, зокрема: законодавчого визначення статусу опозиції; гарантії її прав; згуртованості авторитетного лідера. Наголошується на тому, що політичні події 2013–2021 рр. в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової частини політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства. Крім того, події цього періоду привели до трансформації повноважень інститутів державної влади, повернення до конституції 2004 р., боротьби політичних еліт, протистояння у Верховній Раді, які перетворилися на постійний фактор і фактично паралізують дієвість законодавчого органу держави. Нагальною потребою на сучасному етапі є сильна демократична влада, консолідація усіх політичних сил (коаліції й опозиції) для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Сучасне демократичне правління – це партійне правління. Вирішення суперечок і конфліктів між партійними лідерами або між більшістю й опозицією повинно відбуватися на основі «принципових переговорів», а не позиційних. «Теорія принципових переговорів» (Дж.В. Бертон, Р. Даль, Р. Фішер) передбачає вирішення політичних проблем на основі їхніх якісних характеристик, тобто виходячи із суті справи, а не торгу із приводу того, на що може погодитися чи ні кожна зі сторін. Цей метод передбачає прагнення сторін знайти взаємну вигоду там, де тільки можливо, а там, де їхні інтереси не збігаються, потрібно знайти такий компроміс, який був би обґрунтований будь-якими справедливими нормами незалежно від волі кожної зі сторін. На жаль, сьогодні в Україні у кожної з конфліктуючих сторін на першому місці власні інтереси, тоді як народні обранці повинні захищати інтереси своїх виборців. Дестабілізація роботи українського парламенту 2013–2021 рр., постійне блокування роботи, низький коефіцієнт корисної дії у законотворчій і нормотворчій сферах дають підстави стверджувати, що можливість створення коаліції за демократичними принципами в українському парламенті надзвичайно низька. У цьому контексті підкреслюється, що сьогодні особливо актуальним стає комплекс проблем, пов’язаних із законодавчим забезпечення діяльності політичної опозиції. В Україні проблема парламентської опозиції досі залишається без юридичного вирішення. EN: In the public life of any democratic country, relations between political opponents are built along the lines of poweropposition, that is, opposition is an objective phenomenon of public life. The effectiveness of political opposition depends on many factors, in particular: legislative definition of the status of the opposition; as a guarantee of its rights; solidarity authoritative leader. The emphasis on the fact that political developments 2013–2021 in Ukraine testify to the actualization of the problem of the opposition as part of the political process and the necessity of its normative definition within the state law. Additionally, the events of this period led to the transformation of the powers of state institutions, the return to the Constitution of 2004, the struggle of the political elites, the opposition in the Verkhovna Rada, which has become a permanent factor and, in fact, paralyze the effectiveness of the legislature of the state, etc. The urgent need at the present stage there is a strong democratic government, and consolidation of all political forces (majority and opposition) to maintain stability and ethnic harmony. Modern democratic government is party government. Disputes and conflicts between party leaders or between the majority and the opposition should be resolved on the basis of “principled negotiations” and not positional ones. “Theory of principled negotiations” (J.W. Burton, R. Dahl, R. Fisher) involves solving political problems on the basis of their qualitative characteristics, ie based on the substance of the case, rather than bargaining over what everyone can agree on from the parties. This method involves the desire of the parties to find mutual benefit wherever possible, and where their interests do not coincide, it is necessary to find a compromise that would be justified by any fair rules, regardless of the will of each party. Unfortunately, today in Ukraine, each of the conflicting parties has its own interests in the first place, while the people's deputies must protect the interests of their constituents. The destabilization of the Ukrainian parliament in 2013–2021, the constant blocking of work, low efficiency in the legislative and rule-making spheres – gives grounds to say that the possibility of forming a coalition on democratic principles in the Ukrainian parliament is extremely low. In this context, it is emphasized that today the special actuality is acquired the complex problems related to legislative support of the political opposition. In Ukraine the problem of the parliamentary opposition is still without a legal decision.