Theoretical and methodological fundamentals of foreighn language professional and communicative interaction in professional activity of future specialists with higher education

Abstract

EN: Today there is an interdependence in society between the quality of future specialist with higher education professional level → the quality of a specialist training – a higher education graduate. The article considers future specialists with higher education foreign language training in the professional activity as a process of personal development in the context of "polylogue of cultures". Defining new goals, teaching content and methods, the research topic contributes to the foreign languages education reform, taking into account Common European Framework of Reference for Languages, providing flexibility in selection and distribution of educational material, without limiting the independence and creativity of professional activity of future specialists with higher education. Emphasis has been placed on the fact that during the century of information society, with the expansion of migration processes around the world, the individual with his vital needs to optimize international relations should remain the most important asset and value. It has been found that future specialists with higher education are not aware of professional foreign language terminology and research methods, do not know how to express their opinions properly, substantiate their claims, motivate them, analyze, synthesize, compare, classify, and highlight the main information. It was concluded that the basic factor in this interaction is the future specialist with higher education professionalism, which is determined by a number of modern time’s professional requirements to the specialist personality, as well as the expansion of intercultural contacts in personal and professional spheres. In particular, the problem of the future specialist personality competences formation is reflected in pedagogical literature mainly in the researches of personality’s professional formation, development and self-improvement as the subject of professional activity by K. Abulkhanova-Slavska, O. Bodalov, I. Zimnyaya, N. Kuzmina, A. Markov, V. Semichenko, V. Slastyonin, Y. Fokin, V. Shadrykov and others. The recent research and publications analysis has made it possible to prove that control over the process and results of learning foreign languages is revealed through the criteria for assessing the coherence of oral monologue speech (I. Andreasyan); teacher’s controlling function of the learning oral language process (L. Shaverneva); control of spoken monologue and dialogic speech (I. Antonov); determining the proficiency level in foreign productive language (M. Astvatsatryan, O. Bashmakova); the basic level of success control (L. Denisova, N. Dogonadze, N. Efremova, E. Zhukova, N. Yelukhina, O. Polyakov, E. Ten, etc.); formation level control of the students' communication skills (V. Natalin, S. Natalina, B. Parashchuk). The concept of “competence” from an educational point of view has been also defined. It is concluded that the important condition for future professionals with higher education training is to build the learning process on the basis of a competency approach, the essence of which we understand as the learning process focusing on the key and subject competences development of future professionals. The basic principles of foreign language professional-communicative interaction have been defined as the fundamentalization of general professional training as a process of multivariate (nonlinear) interaction of educational space subjects, the result of which is the key general and professional competences formation, generalized ways of thinking, readiness for future professional development, and lifelong learning. Сьогодні в суспільстві створена взаємозалежність між якісним рівнем фахової кваліфікації майбутнього фахівця з вищою освітою → якістю підготовки спеціаліста – випускника вищої школи. UK: У статті розглядається іншомовне навчання майбутніх фахівців з вищою освітою у професійній діяльності , як процес особистого розвитку в контексті «полілогу культур». Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, тема дослідження сприяє реформі освіти у галузі викладання іноземних мов, враховуючи Рекомендції Ради Європи, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу , не обмежуючи самостійності й творчості ініціативи викладача відповідно до потреб іншомовної професійно-комунікативної взаємодії у професійній діяльності майбутніх фахівців з вищою освітою. Акцентували увагу на тому, що в епоху інформаційного суспільства, з розширенням міграційних процесів у всьому світі найважливішим надбанням і цінністю має залишатися особистість з її життєвими потребами оптимізації міжнаціональних відносин. З’ясували, що майбутні фахівці з вищою освітою соціономічних спеціальностей недосконало володіють професійною іншомовною термінологією та методами дослідження, не вміють правильно виражати свої думки, обґрунтовувати свої твердження, вмотивовувати їх, аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, виділяти головне серед великої кількості інформації. Дійшли висновків, що базовим фактором у цій взаємодії є професіоналізм майбутнього фахівця з вищою освітою, який визначається низкою професійних вимог нового часу до особистості фахівця, а також розширення міжкультурних контактів в особистісній та професійній сферах, що зумовлює трансформацію освіти. Зокрема, проблема формування компетентостей особистості майбутнього фахівця у педагогічній літературі знайшла відображення головним чином у дослідженнях професійного становлення, розвитку і самовдосконалення особистості як суб`єкта професійної діяльності К. Абульханова-Славська, О. Бодальов, І.Зимня, Н.Кузьміна, А.Маркова, В. Семиченко, В.Сластьонін, Ю. Фокін, В. Шадриков та ін. Аналіз останніх досліджень і публікацій дав змогу довести, що контроль за процесом і результатами навчання іноземним мовам розкривається через критерії оцінки зв’язності усного монологічного мовлення (І.Андреасян); контролюючу функцію вчителя в процесі навчання усної мови (Л.Шавернєва); контроль монологічного і діалогічного усного мовлення (І.Антонова); визначення рівня володіння іноземною продуктивною мовою (М.Аствацатрян, О.Башмакова); контроль базового рівня успішності (Л.Денісова, Н. Догонадзе, Н. Єфремова, Е. Жукова, Н. Єлухіна, О. Поляков, Є.Тен і ін.); контроль рівня сформованості в учнів комунікативних навичок (В. Натальїн, С.Натальїна, B.Паращук). Визначили поняття «компетентність» з освітньої точки зору. Дійшли висновку, що важливою умовою підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою є побудова навчального процесу на засадах компетентнісного підходу, сутність якого ми розуміємо як спрямованість навчального процесу на розвиток ключових і предметних компетентностей майбутнього фахівця. За основні засади іншомовної професійно-комунікативної взаємодії визначили фундаменталізацію загальнопрофесійної підготовки як процес багатоваріантної (нелінійної) взаємодії суб’єктів освітнього простору, результатом якого є формування в них ключових, загальнопрофесійних і професійних компетентностей, узагальнених способів мислення, готовності особистості до майбутньої професійної діяльності, саморозвитку та самонавчання «впродовж усього життя».