Свято як маніфест суспільного ідеалу

Abstract

UK: Статтю присвячено осмисленню потенційності свята як способу побудови, утвердження і трансляції суспільного ідеалу задля забезпечення цілісності та стійкості буття. Вихідним положенням дослідження стало протиставлення свята будням як можливості побудови «ідеального світу» і здатності проживання «ідеальних відносин». Підставою творення таких «ідеальних відносин» є святкова свобода, яку людина отримує в часово-просторових межах свята. Святкова свобода виступає водночас і передумовою, і своєрідним втіленням здібностей особистості до творчого творення її внутрішнього світу, піднесення її ідеалів і потреб, формування суб’єктивної готовності до соціальних змін. До сфери творчого автор справедливо відносить і процес побудови суспільних відносин нового типу, заснованих на якісно інших, більш досконалих законах суспільної взаємодії. Це дає підстави розглядати святкову свободу як баланс індивідуального й суспільного, особистісного й політичного. Автор доводить, що джерелом святкової свободи і засобом її реалізації є гра. Саме ігрове оформлення свята дозволяє людині вийти за межі звичної буденності і перенестись в іншу реальність, а святкова свобода дає можливість її змінити. Результати дослідження засвідчують, що ігрове начало свята визначає його «двоплановість», що проявляється в усвідомленні умовності й серйозності ситуації. Порушення балансу призводить до руйнування свята, коли воно може перерости в зовсім іншу форму суспільних відносин: надмірна серйозність перетворює свято на офіційний захід, а лише умовне сприйняття святкування – на жартівливу гру, зміст якої не поширюється за межі самої гри. Саме цей аспект необхідно враховувати під час організації та проведення святкових заходів. Автор прослідковує вплив політичного на систему святкувань і доходить висновку, що гранично допустиме втручання в свободи святкуючого народу з боку офіційної влади визначається ступенем збігу інтересів обох сторін. При цьому на результат такого «поєдинку збігів» істотно вплинуть ті межі реалізації свобод, які визначить сама святкуюча маса, нехай ситу- ативна, але об’єднана особливою, урочисто-радісною подією. У результаті крайньої міри незбігу інтересів святкуючих сторін свято може перерости в бунт, а в разі їх правильного врегулювання – до вищої міри гармонізації особистісного й суспільного. EN: The article is devoted to understanding the potential of the holiday as a way to build, affirm and translate the social ideal to ensure the integrity and stability of life. The starting point of the study was the opposition of the holiday to everyday life as an opportunity to build an «ideal world» and the ability to live «ideal relationships». The basis for the creation of such «ideal relations» is the festive freedom that a person receives within the time and space of the holiday. Festive freedom is both a prerequisite and a kind of embodiment of the individual' s ability to creatively create his inner world, the elevation of his ideals and needs, the formation of subjective readiness for social change. The author rightly refers to the sphere of creative and the process of building social relations of a new type, based on qualitatively different, more perfect laws of social interaction. This gives grounds to consider the holiday freedom as a balance of individual and social, personal and political. The author proves that the source of festive freedom and a means of its realization is a game. It is the playful design of the holiday that allows a person to go beyond the usual routine and move to another reality, and the festive freedom gives the opportunity to change it. The results of the study show that the playful beginning of the holiday determines its «twodimensionality», which is manifested in the awareness of conventionality and seriousness of the situation. The imbalance leads to the destruction of the holiday, when it can grow into a completely different form of social relations: excessive seriousness turns the holiday into an official event, and only the conditional perception of the celebration – a humorous game, the content of which does not extend beyond the game. It is this aspect that the authorities need to take into account when organizing and holding festive events. The author traces the influence of politics on the system of celebrations and concludes that the maximum allowable interference in the freedoms of the celebrating people by the official authorities is determined by the degree of convergence of interests of both parties. At the same time, the result of such a match of «coincidences» will be significantly affected by the limits of the realization of freedoms, which will be determined by the celebrating mass itself, albeit situational, but united by a special, solemn and joyful event. As a result of the extreme mismatch of the interests of the celebrating parties, the holiday can turn into a riot, and, if properly settled, to a greater degree of harmonization of personal and social.