Сортові особливості формування продуктивності ячменів-дворучок

Abstract

Адаптивність рослин ячменю за осінньої сівби значною мірою визначається його типом розвитку. Дворучки в цьому плані найбільш цікаві, оскільки їхньоюбіологічною особливістю є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, порівняно з типово озимими сортами, а весною раніше її відновлюють. Це дає їм змогу краще розвиватися при більш пізніх сходах, а також розкущитися за умови появи зимово-весняних сходів,що в посушливому Степу трапляється дуже часто. При зимово-весняних сходах типово озимі сорти починають рости і розвиватися дуже пізно, до цього часу верхній шар ґрунту пересихає і кущіння практично не відбувається. Сорти дворучки встигають використати навіть невеликі весняні запаси вологи для кущіння й у такі роки дають вищі врожаї. Тому дослідження продуктивності різних сортів ячменів-дворучок залежно від погодних умов року є актуальним питанням.