Значення карпатських лісів як сучасного рефугіуму великих ссавців у Європі

Abstract

Сучасного вигляду карпатські ліси набули ще у ранньому голоцені, коли встановилась близька до сучасної диференціація рослинних зон. Однак, під впливом кліматичних пульсацій, їх межі зазнавали періодичних змін. В атлантичний період (5-7 тис. років тому) у долинах Дністра і Дунаю великі площі були зайняті дубовими лісами з присутністю граба та бука, котрі доходили до Чорного моря і забезпечували екологічний зв’язок з теріологічними комплексами лісостепу і степу. Внаслідок знищення лісів на півдні країни, в середній течії Прута та Дністра, що набуло масштабності 200 років тому, були зруйновані основні біотопи великих ссавців на Середньодунайській рівнині, Нижньодунайській низовині, в Подоліїї та в інших місцях.