Роль державного регулювання у забезпеченні продовольчої безпеки

Abstract

UA: Формування стабільності продовольчого забезпечення населення є одним із пріоритетів державної політики, адже доступ до якісних та безпечних продуктів харчування є фундаментальною умовою соціально-економічного розвитку країни. У сучасному світі, де глобалізація та зростаюча залежність від закордонних поставок створюють нові виклики для продовольчої безпеки, особливу роль відіграє ефективне управління цією галуззю на державному рівні. Дослідження спрямоване на аналіз існуючих інструментів державного регулювання продовольчої безпеки та формулювання науково обґрунтованих пропозицій для підвищення продовольчої незалежності країни. В процесі дослідження застосовано комплексний підхід, включаючи аналіз законодавчих актів, логічне узагальнення та синтез даних, для визначення основних загроз продовольчій безпеці та пропозиції конкретних рекомендацій для її зміцнення. Для наочності результатів використано графічні методи та моделювання можливих сценаріїв державного регулювання. Теоретичну базу роботи становлять наукові концепції щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах економічної нестабільності. Аналіз механізмів державного регулювання продовольчої безпеки показав, що поточні інструменти потребують оптимізації. Виявлено, що значна залежність від імпорту окремих категорій продовольства створює серйозні ризики для економічної стійкості країни, а вітчизняним виробникам необхідна системна підтримка. Обґрунтовано важливість стратегії імпортозаміщення, розвитку логістичних мереж та формування державних резервів продовольства. Запропоновано комплексний план заходів, спрямованих на підвищення ефективності державного регулювання, зокрема через фінансову підтримку аграрного сектору. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на впровадження цифрових технологій для моніторингу продовольчої безпеки, аналіз впливу міжнародних торгівельних угод на внутрішній ринок та розробку моделей прогнозування продовольчих криз. Також перспективним напрямком є створення регіональних стратегій продовольчої безпеки, які враховуватимуть специфіку місцевих умов: економічні, соціальні та екологічні аспекти. /// EN: The formation of stable food security of the population is one of the priorities of state policy because access to high-quality and safe food products is a fundamental condition for the socio-economic development of the country. In the modern world, where globalization and growing dependence on foreign supplies create new challenges for food security, effective management of this industry at the state level plays a special role. The study is aimed at analyzing existing instruments of state regulation of food security and formulating scientifically based proposals to increase the country’s food independence. In the process of research, a comprehensive approach was applied, including analysis of legislative acts, logical generalization, and synthesis of data, to identify the main threats to food security and offer specific recommendations for its strengthening. For clarity of results, graphical methods and modeling of possible scenarios of state regulation were used. The theoretical basis of the work is scientific concepts of ensuring food security in conditions of economic instability. The analysis of the mechanisms of state regulation of food security showed that the current instruments need to be optimized. It was found that significant dependence on imports of certain categories of food creates serious risks for the country’s economic stability, and domestic producers need systemic support. The importance of the import substitution strategy, the development of logistics networks, and the formation of state food reserves is substantiated. A comprehensive plan of measures aimed at increasing the efficiency of state regulation, in particular through financial support for the agricultural sector, is proposed. Further research can be aimed at the implementation of digital technologies for monitoring food security, analyzing the impact of international trade agreements on the domestic market, and developing models for predicting food crises. Another promising direction is the creation of regional food security strategies that will take into account the specifics of local conditions: economic, social, and environmental aspects.