Tsatu logo
ISSN: 2524-0714

Please use this identifier to cite or link to this item: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/16528
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБілоусова, Зоя Володимирівна-
dc.contributor.authorКенєва, Вікторія Анатоліївна-
dc.date.accessioned2023-03-21T22:21:55Z-
dc.date.available2023-03-21T22:21:55Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationБілоусова З.В., Кенєва В.А. Вплив системи мінерального живлення на роботу листового апарату рослин пшениці озимої. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія», 2022. Вип. 3 С. 9-15.uk
dc.identifier.urihttp://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/16528-
dc.descriptionБілоусова Зоя Володимирівна - ORCID: 0000-0001-9687-7920 Кенєва Вікторія Анатоліївна - ORCID: 0000-0002-4890-651Xuk
dc.description.abstractДля забезпечення оптимального поживного режиму рослин пшениці озимої необхідно узгодити систему удобрення із біологічними особливостями культури. Даний агрозахід сприяє активному формуванню листової поверхні рослин, що в подальшому проявляється у формуванні високого врожаю із гарними показниками якості зерна. Метою дослідження було визначення ефективності застосування мінеральних добрив у якості припосів ного внесення та позакореневого підживлення рослин пшениці озимої. Дослідження проводилися із використанням припосівного внесення калійних добрив та позакореневого піджив лення карбамідом (N), сульфатом магнію (Mg) та монофосфатом калію (Pk) для сорту пшениці озимої Шесто палівка в умовах Науково-навчального центру Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Площа листової поверхні рослин пшениці озимої сорту Шестопалівка коливалася в межах 15,85–48,46 тис. м2 / га залежно від фази розвитку та варіанту досліду і залежала від системи мінерального живлення. Найвищі зна чення вказаного показника на рівні 39,29–48,46 тис. м2 /га були відмічені у фазу виходу в трубку. Найбільший при ріст площі листової поверхні в середньому за період вегетації було відмічено при застосуванні повного комплексу добрив для позакореневого підживлення (N+Mg+Pk) на фоні припосівного внесення К12, який становив 14% порів няно з контролем. Найвищі значення чистої продуктивності фотосинтезу на рівні 9,83–10,53 г/м2 за добу для сорту Шестопа лівка було відмічено у міжфазний період кущіння-вихід в трубку. Встановлено, що припосівне внесення К12 сприяло зростанню ЧПФ лише в міжфазний період вихід в трубку–колосіння – у 1,76 рази порівняно із варіантами без його внесення. В цілому більші значення показника ЧПФ було зафіксовано за використання припосівного внесення калій них добрив сумісно із позакореневим підживленням N+Mg+Pk – в середньому за період вегетації на 15% більше, порівняно із варіантом N+Mg+Pk на фоні К0 . Таким чином, внесення досліджуваних мінеральних добрив сприяло активному росту рослин пшениці озимої та розвитку їх листової поверхні, що забезпечило стабільну роботу фотосинтетичного апарату і в подальшому вплинуло на формуванню продуктивності посівівuk
dc.language.isoukuk
dc.relation.ispartofseriesСерія «Агрономія і біологія»;Вип.3-
dc.subjectплоща листової поверхніuk
dc.subjectприпосівне внесення добривuk
dc.subjectчиста продуктивність фотосинтезуuk
dc.subjectпозакореневе підживленняuk
dc.titleВплив системи мінерального живлення на роботу листового апарату рослин пшениці озимої.uk
dc.typeArticleuk
local.identifier.doi10.32845/agrobio.2022.3.2uk
local.identifier.udc631.816:581.45uk
Appears in Collections:кафедра Рослинництва ім. професора В.В. Калитки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
stattya 3_2022.pdf436.01 kBAdobe PDFView/Open
Show simple item record ???jsp.display-item.check???


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.