Вплив строків та способу внесення добрив на формування продуктивності рослин пшениці озимої

Abstract

UK: У статті наведено результати дослідження ефективності впливу різних строків (І декада лютого і березня) першого азотного підживлення в дозі N40 та подальшого застосування монофосфату калію (1 кг/га) під час позакореневого внесення на початку виходу рослин у трубку на продуктивність рослин пшениці озимої сорту Шестопалівка. Дослідження проведено впродовж 2018–2020 рр. в умовах науково-навчального центру ТДАТУ на чорноземі південному в зоні степу України. Встановлено вплив указаних факторів на динаміку формування площі листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу та величину листкового індексу. Визначено, що максимальний приріст фотосинтезуючої поверхні припадав на стадію розвитку ВВСН 35, коли в рослин контрольного варіанту за умов раннього підживлення азотом площа листя становила 45,43 тис. м2/га, а за умов пізнього – була меншою на 21 % на рівні 35,94 тис. м2/га. У варіантах із використанням позакореневого внесення монофосфату калію збільшення площі листкової поверхні рослин на цій стадії становило 8 % та 12 % порівняно з відповідними контрольними варіантами раннього та пізнього підживлень азотом. Найвищі значення показників ЧПФ відмічено під час переходу рослин до генеративного періоду (ВВСН 37-65), коли відносно стадій розвитку ВВСН 35–37 відбулося збільшення вказаного показника в середньому на 10 % та 6,5 % відповідно за раннього та пізнього внесення першого азотного підживлення. В середньому за варіантами досліду цей показник знаходився в межах 6,01–7,86 г/м2 за добу. Величина листкового індексу посівів знаходилася в інтервалі 2,56–3,33 м2/м2 і залежала як від строків азотного підживлення, так і від внесення монофосфату калію. Слід відмітити, що за всіма проаналізованими показниками найкращим виявився варіант поєднання позакореневого внесення монофосфату калію на фоні раннього внесення азоту, що в подальшому вплинуло на формування величини та якості врожаю пшениці озимої сорту Шестопалівка. EN: The article presents the results of research on the effectiveness of different periods (first ten-day period of February and March) of the first nitrogen fertilization at a dose of N40 and subsequent foliar application of potassium monophosphate (1 kg/ha) at the beginning of plant emergence on the productivity of Shestopalivka winter wheat plants. The research was conducted in 2018–2020 under the conditions of TSATU research and training centre on southern chernozem soils in the steppe zone of Ukraine. The influence of the abovementioned factors on the dynamics of leaf surface area formation, net photosynthetic productivity (NPP) and leaf index values was determined. It was found that the maximum increase in the photosynthetic surface occurred at the stage of development BBCH 35, when the plants of the control variant under the conditions of early nitrogen fertilization formed 45.43 thousand m2/ha of leaf surface area, and under late fertilization – was 21 % lower and amounted to 35.94 thousand m2/ha. In the variants using foliar application of potassium monophosphate, the increase in the leaf surface area of the plants at this stage was 8 % and 12 % relative to the corresponding control variants of early and late nitrogen fertilization. The highest values of NPP were observed during the transition of plants to the generative period (BBCH 37-65), where relative to the stages of development of BBCH 35–37 there was an increase in this index by an average of 10 % and 6.5 %, respectively, with early and late application of the first nitrogen fertilization and on average according to the variants of the experiment, it was in the range of 6.01–7.86 g/m2 per day. The value of the leaf index of the crop was in the range of 2.56–3.33 m2/m2 and depended on both the timing of nitrogen fertilization and potassium monophosphate application. It should be noted that according to all analysed indices, the best variant was the combination of potassium monophosphate foliar application against the background of early nitrogen application, which further influenced the formation of the size and quality of the crop of Shestopalivka winter wheat.