Формування масивів земель сільськогосподарського призначення як альтернатива консолідації земельних ділянок

Abstract

UK: Відсутність національної стратегії (програми) щодо консолідації земель, яка б була інтегрована до земельної політики країни, обумовила прийняття у 2018 р. Закон України № 2498-VIII ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”. Цей закон покликаний розв’язати існуючі проблеми землекористування щодо раціонального використання земельних ділянок. Проте задекларовані законом засади не набули практичного застосування донині. Метою статті є аналіз процедури формування масиву земель сільськогосподарського призначення для забезпечення раціонального використання земельних ділянок за рахунок запровадження обміну прав користування як альтернативи консолідації земель. Детальний аналіз Закону № 2498-VIII дозволив скласти алгоритм формування масивів земель сільськогосподарського призначення щодо обміну земельними ділянками та правами їх користування, який дозволив структуровано і комплексно підійти до вирішення поставленої проблематики. Встановлено, що дозволений обмін земельними ділянками та правами користування в межах масиву земель сільсько- господарського призначення не є консолідацією земель ані у класичному, ані у будь-якому іншому її розумінні. Аналіз правових норм Закону № 2498-VIII виявив їх невідповідність “Добровільним керівним принципами відповідального управління з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами у контексті національної продовольчої” та кращій міжнародній практиці щодо консолідації земель. Ідентифіковано існуючі перешкоди реалізації норм законодавства щодо удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, що дозволило виділити три ключові причини їх виникнення: технічну, юридичну та організаційну. EN: The lack of a national strategy (program) for land consolidation, which would be integrated into the country’s land policy, led to the adoption in 2018 of the Law of Ukraine № 2498-VIII “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine in Respect of the Issue of Collective Ownership of Land, Improvement of Agricultural Land Use Rules, Prevention of Raidership and Stimulation of Irrigation in Ukraine”. This law is designed to solve the existing problems of land use concerning the rational use of land parcels. However, the principles declared by the relevant law have not gained practical application to this day. The purpose of the article is to analyse the procedure for the formation of the agricultural land layout to ensure the rational use of land through the exchange of rights of use as an alternative to land consolidation. A detailed analysis of the Law № 2498-VIII allowed to develop an algorithm for the formation of the agricultural land layout with the purpose to exchange of land parcels and their rights of use. This has allowed approaching the solution of the set problem in a more structured and comprehensive way. It has been established that the permitted exchange of land parcels and rights of use within the agricultural land layout is not a land consolidation either in the classical or in any other sense. An analysis of the legal provisions of Law № 2498-VIII has revealed their inconsistency with the “Voluntary Guidelines on Responsible Governance of Tenure of Land, Fisheries and Forests in the Context of National Food Security” and best international practice on land consolidation. The existing obstacles to the implementation of the legislation on improving the rules of land use in the agricultural land layout have been found out. Three key causes of their occurrence (technical, legal and organizational) have been identified.