Особливості реалізації обмежених речових прав на землю в Запорізькій області

Abstract

Земля – єдиний ресурс в економіці, який є одночасно і предметом праці, і засобом праці, отже засобом виробництва. Цей факт надає їй додаткових особливостей як товару, чим посилює її цінність. Тому вона завжди є затребуваним товаром. Водночас в умовах ринкової економіки ще й посилюється статус землі як об’єкта товарно-грошових відносин і тому питання ринкового обігу землі ніколи не втрачають своєї актуальності, особливо враховуючи об’єктивну необхідність створення урядом країни повноцінного, стабільно функціонуючого ринку землі. Звісно, передусім це стосується земель сільськогосподарського призначення, які займають майже ¾ всього земельного фонду України. Але більшість регіонів характеризуються наявністю не тільки цінного сільськогосподарського земельного фонду, а і фонду землі іншого призначення, що має теж певну, не малу цінність. В багатьох випадках відносини щодо реалізації таких земель будуються не по принципу остаточної купівлі-продажу, а по принципу набуття обмежених речових прав на землю - прав земельного сервітуту. Це положення в повній мірі можна віднести до Запорізької області, оскільки вона є одним з багатьох регіонів, що має відповідні особливості. Наприклад, область є розвинутою курортною зоною; має вигідні природно-економічні властивості; характеризується величезною кількістю власників найрізноманітніших організаційно-правових форм; в ній широко розвинуті орендно-земельні відносини тощо. Тому питання реалізації обмежених речових прав на землю в Запорізькій області з точки зору їх актуальності доречно досліджувати на сучасному етапі, особливо беручи до уваги той факт, що раніше даній проблематиці публікацій майже не присвячено, зокрема в сільськогосподарському землекористуванні.