Недоотриманий капітал як загроза фінансування дефіциту бюджету України

Abstract

UA:Стаття присвячена обґрунтуванню методичного підходу до визначення обмежень на недоотриманий капітал, який є суттєвою загрозою фінансування дефіциту бюджету держави. Розглянуто заходи мінімізації загрози фінансування дефіциту бюджету України. Доведено, що в контексті поточної макроекономічної ситуації, великі обсяги недоотриманого капіталу посилюють загрозу неефективного забезпечення платіжного балансу, не спонукають до тісного взаємозв’язку легальних і нелегальних фінансових потоків, не дозволяють визначити реальне призначення залучених ресурсів та їх цільову спроможність фінансувати дефіцит бюджету. Використано методи оцінки обсягів недоотриманого капіталу, які дозволили провести макроекономічний аналіз рівня гарантованого покриття державного боргу та його обмежень по відношенню до валового національного продукту держави. Виявлено, що бюджетно-податкова політика як інструмент перерозподілу ВВП в короткостроковому періоді є макроекономічним стабілізатором протидії маховика інфляції, в довгостроковому – стабілізатором законодавчих змін щодо податкового навантаження. EN:The article is devoted to the substantiation of a methodical approach to setting limits on foregone capital, which is a major threat to the financing of the deficit of budget of the country. Measures to minimize threats of financing of budget deficit of Ukraine are considered. It is proven that in context of the current macroeconomic situation, large amounts of foregone capital increase the threat of ineffective provision of balance of payment, does not encourage the close relationship of legal and illegal financial flows, does not allow us to determine the real purpose of attracted resources and their target ability to finance the deficit of a budget. Evaluation methods of amounts of foregone capital are used that allow conducting macroeconomic analysis of guaranteed public debt coverage level and its limitations in relation to the gross domestic product of the country. It is determined that fiscal policy as a tool of redistribution of gross domestic product in the short term is a macroeconomic stabilizer of counteraction of inflation flywheel, in long term is a stabilizer of legislation changes in relation to tax burden.