Обґрунтування антистресових прийомів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування зернових, зернобобових і олійних культур у степовій зоні України (проміжний): звіт про науково-дослідну роботу. Програма 1

Abstract

Об’єкт досліджень - процес формування врожайності та якості насіння сільськогосподарських культур. Мета роботи: оптимізувати продукційний процес посівів пшениці озимої, ячменю ярого, гороху посівного, соняшнику, щодо реалізації біологічного потенціалу врожайності та якості насіннєвого матеріалу через використання антистресових технологій вирощування. Методи досліджень: У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень. Серед спеціальних методів використовували: 1) польовий метод – встановлення взаємодії об’єкта дослідження з біотичними і абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; 2) лабораторні методи: а) хімічні – визначення хімічного складу вегетативної маси рослин і насіння; б) морфофізіологічні – визначення біометричних параметрів рослини; в) фізичні – визначення показників фізичної якості насіння; г) біохімічні методи – визначення вмісту хлорофілу, каротиноїдів, МДА, жирів, жирних кислот, амінокислот та ін.; 3) статистичні методи: дисперсійний, регресійний, кластерний аналізи – підготовка експериментальних даних до аналізу, визначення вірогідності даних, виявлення залежностей між досліджуваними показниками, математичне обґрунтування моделей агрофітоценозів; 4) порівняльно-розрахунковий – визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування. В результаті проведених досліджень: В ході виконання розділу 1.1.1. було визначено ефективність застосування мінеральних добрив у якості припосівного внесення та позакореневого підживлення рослин пшениці озимої сорту Шестопалівка. Було показано, що за використання даного агроприйому вміст хлорофілу а на 10-17%, а хлорофілу b – на 3-10% зростав порівняно з контролем. Припосівне внесення калійних добрив у дозі К12 сприяло більш інтенсивному формуванню площі листової поверхні рослинами пшениці озимої. Застосування для позакореневого підживлення комбінації N + Mg + PK сприяло зростанню площі асимілюючої поверхні на 6-24% як на фоні припосівного внесення калійних добрив, так і без нього. На ефективність роботи листового апарату рослин в більшій мірі впливає стартове внесення добрив, аніж їх застосування в період вегетації рослин. В Розділі 1.2.1. представлено дослідження з визначення впливу модифікованого регулятора росту рослин АКМ на фотосинтетичну активність рослин соняшнику в умовах Південного Степу України. Показано, що для покращення фотосинтетичної діяльності рослин соняшнику гібриду Colombi в посушливих умовах зони Південного Степу України доцільно проводити передпосівну інкрустацію насіння регулятором росту рослин АКМ+Са, особливо у поєднанні з обприскуванням рослин у фазу бутонізації. В ході досліджень представлених у розділі 1.2.2. показано вплив регулятора росту рослин АКМ разом із протруйником на формування продуктивності соняшнику гібриду Каменяр в умовах Південного Степу України. Встановлено, що використання для передпосівної обробки насіння регулятора росту рослин АКМ і протруйника Максим XL сприяє збільшенню загальної фітомаси, сприяє зростанню урожаю соняшнику гібриду Каменяр на 0,44 т/га та покращує якість отриманого врожаю за показником маси 1000 насінин. В розділі 1.3.1. встановлено, що при сумісному застосуванні Ризогуміну з біостимуляторами (Стимпо, Регоплант) зростала чисельність кореневих бульбочок на рослинах гороху на різних фазах вегетації. Досліджувані препарати збільшили індекс листкової поверхні посівів гороху максимально в 1,5 рази протягом вегетативного росту та в 1,6 рази в період генеративного розвитку. Сумісне застосування Ризогуміну з біостимуляторами дозволило сформувати більшу площу листкової поверхні рослин гороху, ніж при роздільному застосуванні. У разі сумісної дії біостимулятору Стимпо з Ризогуміном, чиста продуктивність фотосинтезу у періоді 5-6 прилистків бутонізація перевищувала на 21-27% та у фазах цвітіння-бобоутворення перевищувала на 7-14% показник кращого варіанту при роздільному застосуванні препаратів. Використання Ризогуміну, Стимпо та Регопланту викликало збільшення кількості бобів на рослинах на 22%, 4% та 11% відповідно та порівняно з контролем. Отримана біологічна врожайність гороху при сумісному застосуванні Ризогуміну зі Стимпо перевищувала на 12-14%, а Ризогуміну з Регоплантом – на 6-11%, порівнюючи з врожайністю варіантів посівів гороху де окремо використовували досліджувані препарати. Отримані дані підтверджують перспективність подальшого дослідження продукційних процесів посівів гороху за дії біопрепаратів.