Логіка як наука про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз

Abstract

UK: Актуальність дослідження логіки як науки про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві у тому, що сьогодні не вистачає логічного мислення, щоб перевірити факти, зібрати все до цілісності та наукової обґрунтованості. Людство і політики роблять низку помилок мислення через когнітивні упередження, посадовці стикаються з когнітивними ілюзіями, коли приймають рішення. Мета дослідження – концептуалізація логіки як науки про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві. Завдання дослідження: 1) дослідити методології аналізу логіки як науки прийняття управлінських рішень та виокремити системний підхід, практичним результатом якого є застосування є розроблені методики прийняття рішень; 2) з’ясувати логіку як науку про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці; 3) показати відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки, що свідчать про велику розгалуженість логік та виявлення їх спрямованості. Методологія дослідження. Для реалізації цієї мети використовуються наступні методи: метод системного аналізу і синтезу, феноменологічний (аналіз феноменів), герменевтичний (тлумачення текстів); принципи взаємозв’язку, взаємозумовленості, об’єктивності, історизму, системності, комплексності, що дозволили виявити діалектичний взаємозв’язок між досліджуваними об’єктами, процесами, явищами. Результат дослідження. Дискурсосмислення управлінських процесів досягається за допомогою логічних мультиматриць, принципів, структур, систем, які визначаються конкретно достовірним змістом і не залежить від будь-яких мультиафірмацій. Правильний висновок при прийнятті управлінських рішень у тому, щоб у ньому результувалося тільки достовірне знання та умовивід, що дозволяє певним структурам отримати певні результати та нові істини за допомогою феноменології, тобто чистих істин. RU: Актуальность исследования логики как науки о принятии управленческих решений в информационном обществе в том, что сегодня не хватает логического мышления, чтобы проверить факты, собрать их все в целостности и привести к научной обоснованности. Человечество и политики делают ряд ошибок мышления через когнитивные предубеждения, должностные лица сталкиваются с когнитивными иллюзиями, когда принимают решения. Цель исследования – концептуализация логики как науки о принятии управленческих решений в информационном обществе. Задачи исследования: 1) исследовать методологию анализа логики как науки принятия управленческих решений и выделить системный подход, практическим результатом которого является применение методики принятия решений; 2) выяснить логику как науку о логических моделях-интерпретациях и их максимах, в основе которых дискурсосмысление правильного логического мышления и его применение в управленческой практике; 3) показать различие между диалектической, классической формальной и другими видами логики, что свидетельствуют о большой разветвленности логик и выявления их направленности. Методология исследования. Для реализации этой цели используются следующие методы: метод системного анализа и синтеза, феноменологический (анализ феноменов), герменевтический (толкование текстов) принципы взаимосвязи, взаимообусловленности, объективности, историзма, системности, комплексности, которые позволили выявить диалектическую взаимосвязь между исследуемыми объектами, процессами, явлениями. Результат исследования. Дискурсосмысление управленческих процессов достигается с помощью логических мультиматриц, принципов, структур, систем, определяются конкретно достоверным содержанием и не зависит от каких-либо мультиафирмаций. Правильный вывод при принятии управленческих решений в том, чтобы в нем результуровалось только достоверное знание и умозаключение, что позволяет определенным структурам получить определенные результаты и новые истины с помощью феноменологии, то есть чистых истин. EN: The relevance of the study of logics as a science of managerial decision-making in the information society is that today there is a lack of logical thinking to verify the facts, to gather everything to the integrity and scientific validity. Mankind and politicians make a number of mistakes of thinking due to the cognitive biases, officials face cognitive illusions when making decisions. The purpose of the study is to conceptualize logics as a science of managerial decision-making in the information society. The objectives of the study: 1) to investigate the methodologies of analysis of logics as a science of management decision-making and to identify a systematic approach, the practical result of which is the application of the developed methods of decision-making; 2) to find out logic as a science of logical modelsinterpretations and their maxims, based on the discourse of correct logical thinking and its application in management practice; 3) to show the difference between dialectical, classical-formal and other types of logics, indicating a large branching of logics and identifying their direction. Research methodology. To achieve this goal, the following methods are used: the method of system analysis and synthesis, phenomenological (analysis of phenomena), hermeneutic (interpretation of texts); principles of interconnection, interdependence, objectivity, historicism, system, complexity, which allowed to identify the dialectical relationship between the studied objects, processes, phenomena. The result of the study. Discourse understanding of management processes is achieved through logical multi-matrices, principles, structures, systems, which are determined specifically by the reliable content and do not depend on any multi-affirmations. The correct conclusion when making managerial decisions is that it results only in reliable knowledge and inference, which allows certain structures to obtain certain results and new truths through phenomenology, ie pure truths.