ElarTSATU

Електронний Інституційний репозитарій Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.

Ласкаво просимо на сайт Інституційного репозитария Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного!

Наш електронний архів накопичує, зберігає і надає вільний, довгостроковий доступ до електронних версій наукових публікацій,

науково-методичних і навчальних матеріалів, створених науковцями, аспірантами та студентами ТДАТУ.

Надсилайте Ваші матеріали на е-mail: lib.nauka@tsatu.edu.ua

Вимоги щодо розміщення матеріалів у репозитарії ТДАТУ

ISSN: 2524-0714

Сайт Університету

Сайт Бібліотеки

Електронні архіви України

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 22

Нові надходження

Access status: Open Access ,
Концептуальна модель групових правил звільнення від покарання у зв'язку з виправленням засудженої особи, яка відбуває покарання
(Вісник Пенітенціарної асоціації України, 2025) Коломієць, Сергій Сергійович; Kolomiets, Serhiy
UK: У статті на підставі встановлених спільних рис у передумовах і підста вах для застосування заміни покарання або його невідбутої частини більш м’яким (ст. 82 КК) та умовно-дострокового звільнення від відбування пока рання (ст. 81 КК) визначено групові правила звільнення від покарання у зв’язку з виправленням засудженої особи, яка відбуває покарання. Першим таким груповим правилом запропоновано вважати обов’язок врахування судом виду покарання, яке відбуває засуджений. Акцентовано увагу на невирішеності в кримінальному законодавстві дотепер проблеми про право довічно ув’язнених на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання безпосередньо після відбуття ними певного стро- ку покарання. Запропоновано шляхи законодавчого вирішення цієї про блеми. Другим правилом, яке має врахувати суд при застосуванні різновидів звільнення від покарання, передбачених статтями 81 та 82 КК, запропоно вано вважати строк фактичного відбуття засудженим відповідного пока рання, з урахуванням: мінімального строку покарання, встановленого для певного виду покарання нормами Загальної частини КК; виду кримінально го правопорушення, за вчинення якого відбуває покарання засуджений; ступеня тяжкості кримінального правопорушення; форми вини тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за вчинення якого відбуває покарання засудже ний; поведінки особи після відбування нею раніше покарання у виді позбав лення волі протягом судимості; поведінки особи після застосування до неї раніше умовно-дострокового звільнення; покарання, встановленого актом амністії, помилування або рішенням суду. Третім правилом для застосування судами різновидів звільнення від покарання, передбачених ст. 82 та ст. 81 КК, має стати правило про враху вання ступеня виправлення засудженого, з урахуванням висновку уповно важеного органу про ступінь такого виправлення. Четверте правило, яке має врахувати суд при застосуванні аналізова них різновидів звільнення від покарання, стосується вирішення питання про звільнення засудженого від додаткового покарання. Сформульовано концептуальну модель групових правил звільнення від покарання у зв’язку з виправленням засудженої особи, яка відбуває по карання. EN: The article, based on the established common features in the prerequisites and grounds for the application of replacing a sentence or its unserved part with a milder one (Article 82 of the Criminal Code) and parole from serving a sentence (Article 81 of the Criminal Code), defines group rules for release from punishment in connection with the correction of a convicted person serving a sentence. The first such group rule is proposed to be the obligation of the court to consider the type of punishment served by the convict. Attention is focused on the unresolved problem in criminal legislation of the right of prisoners to parole from serving a sentence immediately after serving a certain term of punishment. Ways of legislative solution to this problem are proposed. The second rule, which the court should take into account when applying the types of release from punishment, provided for by Articles 81 and 82 of the Criminal Code, is proposed to consider the term of actual serving of the corresponding punishment by the convicted person, taking into account: the minimum term of punishment established for a certain type of punishment by the norms of the General Part of the Criminal Code; the type of criminal offense for which the convicted person is serving the punishment; the degree of severity of the criminal offense; the form of guilt of the grave or especially grave crime for which the convicted person is serving the punishment; the behavior of the person after he previously served a punishment in the form of deprivation of liberty during the criminal record; the behavior of the person after the application of a conditional early release to him; the punishment established by an act of amnesty, pardon or court decision. The third rule for the application by the courts of the types of release from punishment, provided for by Art. 82 and Art. 81 of the Criminal Code, should be a rule on considering the degree of correction of the convicted person, taking into account the conclusion of the authorized body on the degree of such correction. The fourth rule that the court must consider when applying the analyzed types of release from punishment concerns the resolution of the issue of release from punishment of the convicted person from additional punishment. A conceptual model of group rules of release from punishment in connection with the correction of a convicted person serving a sentence has been formulated.
Access status: Open Access ,
Релокація бізнесу як чинник трансформації просторового розвитку регіонів України
(Здобутки економіки: перспективи та інновації : міждисциплінарний журнал, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна; Romanovska, Yuliia
UK: Визначено, що переміщення підприємств із територій активних бойових дій до відносно безпечних регіонів стало важливим механізмом адаптації економіки та суттєво вплинуло на просторовий розвиток регіонів України і зміну економічної географії держави. Метою дослідження є визначення особливостей релокації бізнесу в Україні та оцінювання її впливу на формування нової конфігурації просторового розвитку регіонів. У дослідженні використано методи системного аналізу, порівняльного та статистичного оцінювання, а інформаційною базою стали дані Міністерства економіки України, OpenDataBot, Світового банку та сучасні наукові публікації. У результаті дослідження встановлено, що релокація бізнесу в Україні має переважно безпековий характер і суттєво відрізняється від класичних моделей економічної релокації. Обґрунтовано, що найбільша концентрація релокованих підприємств сформувалася у західних та окремих центральних регіонах України, які стали новими центрами економічної активності та просторового розвитку регіонів. Визначено, що релокація спричинила перерозподіл виробничого, фінансового та трудового потенціалу між регіонами, активізувала розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та сприяла формуванню нових виробничих кластерів, що безпосередньо вплинуло на трансформацію просторового розвитку регіонів України. Доведено, що релокаційні процеси мають суперечливий вплив на просторовий розвиток регіонів України. Позитивний ефект проявився у збереженні підприємницької активності, підтриманні зайнятості населення та формуванні нових центрів економічного зростання і просторової концентрації бізнесу. Водночас концентрація бізнесу у безпечніших регіонах посилила міжрегіональні диспропорції, поглибила територіальну асиметрію просторового розвитку регіонів та спричинила економічне ослаблення прифронтових і деокупованих територій. У результаті дослідження встановлено, що релокація бізнесу стала важливим чинником трансформації просторового розвитку регіонів України, вплинувши на зміну економічної географії держави, формування нових центрів економічної активності та посилення міжрегіональних диспропорцій і територіальної асиметрії розвитку. EN: It is determined that the relocation of enterprises from areas of active hostilities to relatively safe regions has become an important mechanism for economic adaptation and has significantly influenced the spatial development of the regions of Ukraine and the transformation of the economic geography of the state. The purpose of the study is to determine the features of business relocation in Ukraine and assess its impact on the formation of a new configuration of regional spatial development. The study used methods of system analysis, comparative and statistical evaluation, while the information base included data from the Ministry of Economy of Ukraine, OpenDataBot, the World Bank, and modern scientific publications. The study established that business relocation in Ukraine is predominantly security-oriented and significantly differs from classical models of economic relocation. It is substantiated that the largest concentration of relocated enterprises was formed in the western and some central regions of Ukraine, which became new centers of economic activity and spatial development. Relocation caused the redistribution of production, financial, and labor potential between regions, stimulated the development of transport and logistics infrastructure, and contributed to the formation of new production clusters, directly influencing the transformation of regional spatial development. It is proven that relocation processes have a contradictory impact on the spatial development of the regions of Ukraine. The positive effect was reflected in preserving entrepreneurial activity, maintaining employment, and forming new centers of economic growth and business concentration. At the same time, the concentration of business in safer regions intensified interregional disparities, deepened territorial asymmetry, and caused the economic weakening of frontline and deoccupied territories. Overall, business relocation became an important factor in the transformation of the spatial development of Ukrainian regions, affecting the redistribution of capital, labor resources, and economic activity across the country.
Access status: Open Access ,
Цифровізація управління фінансами територіальних громад: можливості та обмеження
(Бізнес Інформ: міжнар. науковий рецензований економічний журнал, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна; Romanovska, Yuliia
UK: У статті досліджено цифровізацію управління фінансами територіальних громад України як інституційну трансформацію бюджетного управ ління, що виходить за межі технічного впровадження інформаційних систем і передбачає зміну логіки прозорості, підзвітності, ефективності й участі громадян у фінансових процесах. Узагальнено підходи вітчизняних дослідників до проблематики управління місцевими фінансами в умо вах децентралізації, воєнних і післявоєнних викликів, а також визначено наукові прогалини щодо інтеграції цифрових рішень у єдину систему фінансового менеджменту громад і їх впливу на якість управлінських рішень. Систематизовано ключові цифрові рішення, що застосовуються у фінансовому управлінні ТГ (зокрема ProZorro, E-Data, openbudget.gov.ua, електронний документообіг, ГІС та ін.), і показано, що станом на поча ток 2026 року в Україні сформовано базовий цифровий каркас, орієнтований переважно на прозорість і підзвітність, тоді як інструменти стра тегічного планування, прогнозування та управління ризиками використовуються фрагментарно. Обґрунтовано, що ефективність цифровізації фінансів ТГ фактично починається з доступу до інтернету як базової інфраструктури, яка забезпечує функціонування цифрових платформ, інтеграцію даних між рівнями публічного управління та реальну участь стейкхолдерів. На основі статистичних джерел про інтернет-охоплення та цифровий розрив (місто/село) доведено, що нерівномірність доступу створює структурні обмеження для інклюзивної цифровізації. Зроблено висновок про необхідність комплексної політики, що поєднує цифрові інструменти з розвитком інтернет-покриття, цифрових компетентнос тей, кібербезпеки та альтернативних каналів доступу для вразливих груп. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання територіальними громадами при формуванні цифрових стратегій і пріоритетів модернізації фінансового управління. EN: The article explores the digitalization of financial management in the territorial communities of Ukraine as an institutional transformation of budget manage ment, which goes beyond the mere technical implementation of information systems and entails a shift in the logic of transparency, accountability, efficiency, and citizen participation in financial processes. The author summarizes the approaches of domestic researchers to the challenges of local financial manage ment in the context of decentralization, wartime, and postwar conditions, and also identifies research gaps regarding the integration of digital solutions into a unified system of community financial management and their impact on the quality of managerial decisions. Key digital solutions applied in the financial management of territorial communities (in particular ProZorro, E-Data, openbudget.gov.ua, electronic document management, GIS, etc.) have been system atized, showing that as of early 2026, Ukraine has established a basic digital framework primarily focused on transparency and accountability, while tools for strategic planning, forecasting, and risk management are used only partially. It is substantiated that the efficiency of digitalizing the finances of territorial communities actually begins with Internet access as a fundamental infrastructure, which enables the operation of digital platforms, data integration across public administration levels, and genuine stakeholder participation. Based on statistical sources on Internet coverage and the digital divide (urban/rural), it is demonstrated that uneven access creates structural constraints for inclusive digitalization. It has been concluded that there is a need for a comprehensive policy that integrates digital tools with the development of internet coverage, digital competencies, cybersecurity, and alternative access channels for vul nerable groups. The practical value of the results obtained lies in their potential use by territorial communities when forming digital strategies and setting priorities for modernizing financial management.
Access status: Open Access ,
Цифрові інструменти прогнозування доходів місцевих бюджетів в умовах трансформації бізнес-середовища
(Київ : Спілка автоматизаторів бізнесу, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна; Євтушенко, В. С
У статті досліджено особливості та переваги впровадження сучасних цифрових інструментів для аналізу й прогнозування доходів місцевих бюджетів в умовах глибокої трансформації бізнес-середовища та воєнних ризиків в Україні. Автор аналізує обмеження традиційних екстраполяційних підходів та обґрунтовує перехід до управління на основі даних (data-driven budgeting). Досліджено практичне значення інтеграції інформаційних систем, застосування методів машинного навчання, економетричних моделей (ARIMA, VAR, LSTM), геоінформаційних систем (GIS) та інтерактивних панелей моніторингу (dashboard systems). Визначено необхідні умови для успішної цифровізації, зокрема підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, забезпечення кібербезпеки та стандартизації даних з метою зміцнення фінансової стійкості й адаптивності громад.
Access status: Open Access ,
Фінансові ризики та їх вплив на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств в умовах воєнної економіки
(Дніпро : ДДАЕУ, 2026) Завадських, Ганна Миколаївна
У матеріалах досліджено особливості трансформації фінансового середовища функціонування українських підприємств в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано вплив фінансових ризиків (зокрема ризику ліквідності, валютного, процентного) на конкурентоспроможність суб'єктів господарювання. На прикладі провідних вітчизняних компаній (Kernel, МХП, NOVA) висвітлено успішні кейси адаптації фінансових стратегій, мінімізації воєнних ризиків та диверсифікації логістичних й енергетичних потужностей. Запропоновано поетапний алгоритм інтеграції фінансового ризик-менеджменту в загальну систему управління підприємством для забезпечення його довгострокової фінансової стійкості та збереження ринкових позицій.