Управління землекористуванням сільськогосподарських підприємств в умовах глобальних змін навколишнього середовища: дис. ... канд. економ. наук: 08.00.04

Abstract

UK: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» – Луганський національний аграрний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, 2018. У дисертаційній роботі проведено дослідження теоретико-методичних аспектів та розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення управління оптимізацією землекористування сільськогосподарських підприємств. Зазначено, що оптимізація землекористування сільськогосподарських підприємств – це визначення відповідного набору видів господарської активності у використанні земельних ресурсів, що забезпечують очікувані економічні переваги за поточних умов без порушення природної рівноваги екологічного ресурсу. Таким чином, управлінням оптимізацією землекористування сільськогосподарських підприємств є регулювання режиму та інтенсивності використання сільськогосподарських угідь, як специфічного галузевого прояву земельних ресурсів, з метою збалансування господарських цілей та екологічних вимог збереження біоресурсів. На відміну від загальноприйнятого підходу до оптимізації землекористування, за яким оптимальне використання досягається через визначення оптимальних пропорцій господарської активності при плануванні спеціалізації діяльності, пропонується використовувати підхід, в основі якого покладена ідентифікація процесів різного масштабу, що значним чином впливають на зміну характеру землекористування сільськогосподарського підприємства в перспективі. Тобто сконцентрувати зусилля не тільки на вдосконаленні структурних параметрів виробничої системи, але й якісно трансформувати систему сільськогосподарського землекористування відповідно до сучасних потреб суспільства та розвитку науково-технічного прогресу при глобальних змінах навколишнього середовища. Узагальнено концептуальні основи раціонального землекористування сільськогосподарських підприємств. Розроблені методичні основи визначення виробничих параметрів технологічної системи сільськогосподарського підприємства, які дозволяють максимізувати виробничі можливості підприємств зі збереженням корисних якостей природної системи. Визначено ключові елементи управління землекористуванням при стратегічному плануванні господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано концептуально-методичний підхід до розробки моделі управління оптимізацією сільськогосподарського землекористування, яка дозволяє з врахуванням техніко-технологічних, нормативно-законодавчих та ресурсних параметрів розвитку здійснювати адаптацію виробничої моделі сільськогосподарського підприємства до процесів глобальних змін навколишнього середовища. Досліджено макросередовище землекористування та його факторний вплив на характер розвитку господарської системи підприємств, проведено аналіз виробничої системи аграрних підприємств Луганської області та здійснена комплексна оцінка стану техніко-технологічної системи, проведено аналіз передумов формування сталого землекористування сільськогосподарських підприємств. За багаторічними даними про сприятливість погодних умов для озимої пшениці, то загалом агрокліматичні умови вегетації озимої пшениці в Луганській області забезпечують 68-76 % максимальної врожайності, а врожайність зернових культур в Луганській області за умови оптимального зволоження може бути близько 63 ц/га. Основну небезпеку для сільськогосподарського виробництва в умовах глобальних кліматичних змін представляють ерозійні процеси, що посилюються. Досвід мінімізації дії деструктивних факторів вже є. Найкращим прикладом цього є використання мінімальної системи обробки ґрунту No-Till, перевагою якого є можливість регулювання водного режиму ґрунту спеціальними заходами. Загальна мета стратегій адаптації сільськогосподарських підприємств до змін клімату – впровадити SLM-технології, які сприятимуть адаптації шляхом буферизації ризиків кліматичних змін. Стратегія буферизації ризиків полягає в пристосуванні до коливань запасів води у ґрунті (дощові опади мінус випаровування та втрати поверхневих стоків, що відображають доступні для рослин запаси води, які можуть зменшитись у зв’язку зі зміною клімату), до росту температур та зміні тривалості вегетаційного періоду. В рамках адаптації землекористування сільськогосподарських підприємств до процесів глобальної енергетичної перебудови відмітимо, що перспективним напрямом раціоналізації сільськогосподарського землекористування в умовах стрімкого розвитку біопаливної індустрії є розробка моделей широкомасштабної міжгалузевої інтеграції в цілях створення умов отримання кратного синергетичного ефекту від реалізації індивідуальних пріоритетів підприємств галузей. За результатами моделювання отримано рішення, за яким максимальний умовний прибуток за всі 4 року складе 27 619 грн. на 1 га. З метою оцінки перспективності подібної інтеграції розроблений проект "Створення інноваційного вертикально-інтегрованого бізнесу по виробництву поліетилену з власної рослинної сировини". Цей проект передбачає створення вертикально-інтегрованого бізнесу з випуску виробів з поліетилену. Пропонована модель ґрунтується на методології динамічного програмування і забезпечує найкраще вирішення 2-х критерійного завдання максимізації прибутку і забезпечення екологічно прийнятного землекористування. Існуюча багатогалузева структура економіки відзначається високим рівнем ресурсної конкуренції. Проблема сільськогосподарських підприємств поглиблюється через специфіку сільськогосподарського виробництва, що в більшій мірі формує вкрай невигідні умови розвитку. Сучасні проблеми актуалізують науково-практичні питання пошуку альтеративних промислових технологій з використанням біологічної сировини, що збільшує значущість сільськогосподарського виробництва в загальній багатогалузевій структурі національної економіки. Таким чином, перспективним напрямом раціоналізації сільськогосподарського землекористування в умовах стрімкого розвитку біопаливної індустрії є розробка моделей широкомасштабної міжгалузевої інтеграції в цілях створення умов отримання кратного синергетичного ефекту від реалізації індивідуальних пріоритетів підприємств галузей. EN: The dissertation for the degree of candidate of economic sciences in the specialty 08.00.04 “Economics and enterprises management (by types of economic activities)” – Lugansk National Agrarian University, Tavria State Agrotechnological University, Melіtopol, 2018. In the dissertation the research of theoretical and methodical aspects was carried out and practical recommendations for ensuring optimization of land use management of agricultural enterprises were developed. It is noted that optimization of land use of agricultural enterprises is the definition of the appropriate set of types of economic activity in the use of land resources providing the expected economic benefits under current conditions without disturbing the natural balance of the ecological resource. As follows that the management of optimization of land use of agricultural enterprises is the regulation of the regime and intensity of use of agricultural land as a specific sectoral manifestation of land resources, in order to balance the economic goals and ecological requirements for the conservation of biological resources. In contrast to the generally accepted approach to optimization of land use, for which optimal use is achieved through the definition of optimal proportions of economic activity in the planning of specialization activities, it is proposed to use an approach based on the identification of processes of different scales that significantly affect the change in the nature of land use of an agricultural enterprise in the long term. That is, concentrate efforts not only on improving the structural parameters of the production system, but also qualitatively transform the system of agricultural land use in accordance with the modern needs of society and the development of scientific and technological progress with global environmental changes. The conceptual bases of rational land use of agricultural enterprises are generalized. The methodical bases of determination of production parameters of the technological system of the agricultural enterprise are developed, which allow to maximize the production capabilities of enterprises with the preservation of the useful qualities of the natural system. The key elements of land use management are defined in the strategic planning of economic activity of agricultural enterprises. The conceptual and methodical approach to the development of an optimization model for agricultural land use is substantiated, which allows taking into account the technical, technological, legislative and resource development parameters to adapt the production model of the agricultural enterprise to the processes of global environmental changes. The macro-environment of land use and its factor influence on the character of the economic system of enterprises have been investigated, the analysis of the production system of agrarian enterprises of the Luhansk region has been carried out and a comprehensive assessment of the state of the technical-technological system has been carried out, an analysis of the prerequisites for the formation of sustainable land use of agricultural enterprises has been carried out. According to long-term data on the favorable weather conditions for winter wheat, in general the agroclimatic conditions of winter wheat vegetation in Lugansk region provide 68-76% of maximum yield, and the yield of grain crops in the Luhansk region, if optimum humidification can be about 63 c / ha. The major danger for agricultural production in the context of global climate change is the growing erosion processes. The experience of minimizing the effects of destructive factors already exists. The best example of this is the use of the minimal soil treatment system called No-Till, the advantage of such method is the ability to regulate the water regime of the soil with special measures. The overall goal of the agricultural adaptation strategies for climate change is to implement SLM technologies that will facilitate adaptation by buffering the risks of climate change. The strategy of buffering of risks is to adapt to fluctuations of water reserves in the soil (rain precipitation minus evaporation and loss of surface effluents, reflecting available water reserves that can be reduced for plants due to climate change), to temperature rise and change in the length of the growing season . In the framework of the adaptation of land use of agricultural enterprises to the processes of global energy restructuring we note that the perspective direction of rationalization of agricultural land use in the conditions of rapid development of the biofuel industry is the development of models of large-scale inter-sectoral integration in order to create conditions for obtaining a multiple synergistic effect from the implementation of individual priorities of enterprises of the industries. According to the results of the simulation, a decision was made according to which the maximum conditional profit for all 4 years will be 27 619 UAH. per 1 hectare. In order to assess the prospects of such integration, the project was developed, called "The creation an innovative vertically-integrated business for the production of polyethylene from own crop raw materials". This project involves the creation of a vertically-integrated business for the production of polyethylene products. The proposed model is based on the methodology of dynamic programming and provides the best solution to the 2-criterion task of maximizing profits and providing environmentally acceptable land use. The existing diversified structure of the economy is characterized by a high level of resource competition. The problem of agricultural enterprises is deepening due to the specifics of agricultural production, which more and more forms the extremely unfavorable conditions of development. Modern problems actualize scientific and practical needs to look for an alternative industrial technologies with the use of biological raw materials. That increases the importance of agricultural production in the general multi-sectoral structure of the national economy. Thus, the promising direction of rationalization of agricultural land use in the conditions of the rapid development of the biofuel industry is the development of models of large-scale inter-sectoral integration in order to create conditions for obtaining a multiple synergistic effect from the implementation of individual priorities of the enterprises belonging to different industries.