Структура творчого потенціалу інженера аграрного профілю

Abstract

Потенційна готовність сучасного фахівця до інтелектуальної ініціативи виявляється його провідною якістю, що базується на певному потенціалі, розвиток якого забезпечує здатності спеціаліста формувати та сприймати ідеї, реорганізовувати існуючий досвід, формувати нові комбінації знань та вмінь. Метою дослідження було вивчення структури творчого потенціалу інженера сільського господарства, що в перспективі може скласти базу для розроблення системних підходів до його розвитку. Аналіз наукових джерел дозволив констатувати, що творчий потенціал фахівця розглядається вченими як інтегративна властивість, яка складається з низки компонентів. У статті проаналізовано кількість, взаємозв’язок та зміст компонентів творчого потенціалу інженера аграрного напряму. Виокремлено та обґрунтовано п’ять компонентів: інваріантний, інтелектуально-креативний, рефлексійний, мотиваційно-вольовий та продуктивно-діяльнісний. Запропоновано структурну модель у вигляді піраміди, де вершина виступає результатом втілення творчої діяльності, грані – це компоненти творчого потенціалу, пов’язані між собою і відкриті до розвитку, а висота піраміди є ступенем розвитку творчого потенціалу. Зроблено висновок про те, що творчий потенціал базується на задатках і потребує гармонійного розвитку всіх складових одночасно. Отримані результати у подальшому можуть бути застосовані для розроблення системи розвитку творчого потенціалу інженера сільського господарства.